complimed-ligo_1 >
Ваш отзыв отправлен

Геморой: що це, види, симптоми, лікування

05.07.2024

Що таке геморой?

Геморой — це захворювання, що характеризується патологічним розширенням і запаленням гемороїдальних вен, розташованих у прямій кишці та анальному каналі. У Міжнародній класифікації хвороб (МКХ 10) геморой посідає окреме місце, що підкреслює його поширеність і важливість для медичної практики. Геморой може суттєво впливати на якість життя пацієнтів, спричиняючи фізичні та психологічні проблеми.

Класифікація геморою

Класифікація геморою включає його поділ на види й стадії, що допомагає лікарям призначати найбільш ефективне лікування.

Розглянемо основні критерії, за якими класифікують геморой:

  1. За локалізацією:
  • внутрішній — розташовується вище зубчастої лінії в анальному каналі й покритий слизовою оболонкою прямої кишки. Зазвичай не викликає болю через відсутність нервових закінчень у цій ділянці, але може кровоточити;
  • зовнішній — розташований нижче зубчастої лінії й покритий анодермою (шкірою періанальної ділянки). Більш болючий через велику кількість нервових закінчень;
  • комбінований — поєднання внутрішнього і зовнішнього геморою.
  1. За перебігом захворювання:
  • гострий: характеризується раптовим початком, вираженими симптомами й часто пов’язаний із тромбозом гемороїдальних вузлів.
  • хронічний: розвивається поступово, має тривалий перебіг із періодами загострень і ремісій.
  1. За стадіями (ступенями) розвитку:
  • I стадія: відбувається незначне збільшення гемороїдальних вузлів без випадання. Можливі періодичні кровотечі;
  • II стадія: випадання вузлів при напруженні із самостійним вправлянням. Кровотечі стають частішими;
  • III стадія: випадання вузлів, що вимагає ручного вправлення. Можлива поява слизових виділень;
  • IV стадія: постійне випадання вузлів без можливості вправлення. Високий ризик виникнення ускладнень;
  1. За наявністю ускладнень:
  • Не ускладнений геморой;
  • Ускладнений геморой (тромбоз, кровотеча, запалення тощо).
  1. За ступенем кровоточивості:
  • Геморой, що не кровоточить;
  • Геморой, що кровоточить (з різною інтенсивністю кровотечі).

Ця класифікація допомагає лікарям точніше визначити характер захворювання та обрати найефективніший метод лікування.

Види геморою

Це захворювання має гостру та хронічну форми. Розглянемо детальніше прояв кожної з них:

  1. Гостра форма — виникає раптово, супроводжується вираженим болем і дискомфортом. Також часто буває пов’язаний із тромбозом гемороїдальних вузлів. У разі гострої форми пацієнт має негайно звернутися по медичну допомогу.
  2. Хронічна форма — має хвилеподібний перебіг із періодами загострень і ремісій. Може прогресувати, переходячи з однієї стадії в іншу. Потребує тривалої терапії та профілактики загострень.

Також захворювання можна розділити на види залежно від локалізації.

Внутрішній геморой розвивається всередині прямої кишки й часто не викликає видимих симптомів на ранніх стадіях, але може призвести до значних проблем у міру прогресування.

Зовнішній геморой виникає під шкірою навколо анального отвору і може спричиняти значний біль і дискомфорт.

Змішаний — поєднує елементи внутрішнього та зовнішнього геморою, що потребує комплексного підходу до лікування та управління симптомами.

Стадії геморою

Загалом виділяють чотири стадії геморою, кожна з яких характеризується певними симптомами та особливостями перебігу хвороби.

На першій стадії гемороїдальні вузли злегка збільшені, але не випадають з анального каналу. Пацієнти можуть відзначати незначні кровотечі та відчувати дискомфорт у ділянці ануса. Лікування на цьому етапі зазвичай обмежується консервативними методами.

Друга стадія характеризується випаданням гемороїдальних вузлів під час напруження, проте вони самостійно вправляються після припинення напруги. Кровотечі стають частішими, а пацієнти можуть відчувати відчуття неповного випорожнення кишечника. На цій стадії ефективні як консервативні, так і малоінвазивні методи лікування.

За третьої стадії гемороїдальні вузли випадають навіть за мінімального напруження і потребують ручного вправляння. Кровотечі стають регулярними та інтенсивнішими, а пацієнти відчувають значний дискомфорт. Лікування на цій стадії часто передбачає застосування малоінвазивних або хірургічних методів.

Четверта стадія є найважчою. Гемороїдальні вузли постійно перебувають зовні анального каналу і практично не піддаються вправленню. Пацієнти відчувають постійний дискомфорт і біль, значно знижується якість життя. Високий ризик ускладнень, таких як тромбоз, запалення і некроз тканин. На цій стадії зазвичай рекомендується хірургічне втручання.

Важливо зазначити, що без належного лікування геморой може прогресувати від однієї стадії до іншої. На ранніх стадіях можливий зворотний розвиток у разі правильного лікування і дотримання профілактичних заходів.

Причини виникнення геморою

Геморой може розвинутися через різні чинники, включно з генетичною схильністю, малорухливим способом життя, неправильним харчуванням, вагітністю та пологами, а також фізичними навантаженнями.

Генетична схильність також відіграє роль, оскільки в цьому випадку в пацієнта спостерігається слабкість стінок судин, що робить їх більш схильними до розширення і запалення.

Малорухливий спосіб життя, тривале сидіння або стояння створюють додатковий тиск на вени, сприяючи їх розширенню.

Неправильне харчування, особливо дефіцит клітковини, призводить до закрепів, які збільшують тиск на гемороїдальні вени. Вагітність і пологи також сприяють розвитку геморою.

Фізичні навантаження, особливо підняття важких предметів і посилені тренування, можуть провокувати загострення захворювання.

Симптоми геморою

Симптоми геморою можуть варіюватися залежно від його стадії та виду. Розглянемо клінічні прояви гострої та хронічної форм цієї патології.

Симптоми гострого геморою:

  • різкий біль у ділянці заднього проходу, що посилюється під час дефекації;
  • набряк і запалення гемороїдальних вузлів, видимих під час огляду;
  • кровотеча під час дефекації, зазвичай яскравого кольору;
  • свербіж і печіння в анальній ділянці;
  • можливе підвищення температури тіла;
  • відчуття стороннього тіла в задньому проході.

Симптоми хронічного геморою:

  • періодичний дискомфорт у ділянці заднього проходу;
  • виділення крові під час дефекації, зазвичай у невеликій кількості;
  • випадання гемороїдальних вузлів, особливо після дефекації;
  • відчуття неповного випорожнення кишечника;
  • анальний свербіж;
  • виділення слизу;
  • можливі труднощі з гігієною анальної ділянки.

Ускладнення геморою

За відсутності належного лікування, це захворювання може спровокувати виникнення серйозних ускладнень:

  1. Тромбоз гемороїдальних вузлів, за якого у вузлах утворюються згустки крові.
  2. Унаслідок хронічної кровотечі може розвинутися анемія.
  3. Запалення навколишніх тканин: парапроктит, криптит.
  4. Випадання слизової прямої кишки.
  5. Защемлення гемороїдальних вузлів.
  6. Некроз (синюшність або почорніння) тромбованих вузлів.
  7. Формування свищів.
  8. Нетримання калу.

Діагностика геморою

Діагностика цього захворювання — це комплексний процес, спрямований на точне визначення наявності захворювання, його стадії та можливих ускладнень.

Насамперед лікар цікавиться характером скарг, тривалістю їх присутності, факторами, які посилюють або полегшують симптоми.

Після збору анамнезу проводиться візуальний огляд періанальної ділянки. Лікар оцінює стан шкіри навколо ануса, наявність зовнішніх гемороїдальних вузлів, їхній розмір і колір. Також звертається увага на наявність тріщин, нориць чи інших патологічних змін.

Наступним етапом є пальцеве дослідження прямої кишки. Це дає змогу оцінити тонус анального сфінктера, наявність і розташування внутрішніх гемороїдальних вузлів, а також виключити інші патології, такі як пухлини прямої кишки.

Проктолог може вдатися до таких методів дослідження прямої кишки:

  • аноскопія — за допомогою спеціального інструменту аноскопа лікар оглядає анальний канал і нижній відділ прямої кишки. Це дає змогу оцінити стан внутрішніх гемороїдальних вузлів, їхній розмір і розташування;
  • ректороманоскопія — дає змогу виключити інші захворювання, які можуть мати схожі з гемороєм симптоми, наприклад, запальні захворювання кишківника або пухлини;
  • колоноскопія — як правило, призначається пацієнтам, старшим за 45 років або за наявності симптомів, нетипових для геморою.

Лабораторні дослідження також відіграють важливу роль у діагностиці. Загальний аналіз крові може виявити анемію, яка часто супроводжує хронічні кровотечі при геморої. Коагулограма допомагає оцінити згортання крові, що важливо при плануванні лікування.

Останніми роками все частіше використовують ультразвукове дослідження із застосуванням ректального датчика. Цей метод дає змогу оцінити стан гемороїдальних вузлів, їхнє кровопостачання і виявити можливі ускладнення, такі як тромбоз.

У деяких складних випадках можуть застосовуватися додаткові методи дослідження, такі як магнітно-резонансна томографія малого таза або ендоректальне ультразвукове дослідження.

Регулярні профілактичні огляди, особливо для людей із групи ризику, допомагають виявити геморой на ранніх стадіях, коли лікування найефективніше.

Методи лікування геморою

Лікування геморою залежить від стадії захворювання і вираженості симптомів. Виходячи з клінічної картини, проктолог вдається до консервативного або оперативного методу лікування.

Консервативне лікування

Такий метод терапії застосовується на незапущених стадіях, коли медикаментозне лікування ще може дати позитивний результат:

  • застосування місцевих препаратів: мазі та свічки з протизапальною, знеболювальною та венотонізувальною дією;
  • системна терапія: венотоніки (детралекс, флебодіа), знеболювальні засоби;
  • дієтотерапія: корекція харчування для нормалізації випорожнень;
  • фізіотерапевтичні процедури: сидячі ванночки, магнітотерапія;
  • застосування флеботропних препаратів;
  • нормалізація режиму дня і фізичної активності.

Також можуть застосовуватися малоінвазивні методи:

  • введення склерозуючих речовин у гемороїдальні вузли;
  • лігування латексними кільцями: накладення кілець на ніжку вузла;
  • інфрачервона фотокоагуляція: вплив інфрачервоним випромінюванням;
  • електрокоагуляція гемороїдальних вузлів.

Хірургічне лікування

Цей тип лікування використовується, коли медикаментозне лікування не дає бажаного результату:

  • гемороїдектомія — видалення гемороїдальних вузлів;
  • дезартеризація гемороїдальних вузлів — перев’язка живильних артерій;
  • степлерна гемороїдопексія — підтягування і фіксація слизової;
  • лазерна гемороїдопластика — вплив лазером на гемороїдальні вузли.

Профілактика геморою

Для профілактики розвитку цієї патології рекомендується:

  1. Підтримувати нормальну вагу тіла.
  2. Вести активний спосіб життя, регулярно займатися спортом.
  3. Дотримуватися правильного режиму харчування.
  4. Уникати тривалого сидіння, робити перерви для ходьби.
  5. Своєчасно лікувати закрепи та діарею.
  6. Уникати надмірних фізичних навантажень, особливо підняття важких предметів.
  7. Дотримуватися гігієни анальної ділянки.
  8. Уникати гострої, надто гарячої або холодної їжі.
  9. Обмежити вживання алкоголю.
  10. Проходити регулярні медичні огляди.

Дієта за геморою

Правильне харчування відіграє ключову роль у лікуванні та профілактиці цього захворювання. У разі геморою рекомендується такий раціон:

  • вживання достатньої кількості клітковини: овочі, фрукти, цільнозернові продукти;
  • обмеження гострих, жирних і копчених продуктів;
  • виключення алкоголю та газованих напоїв;
  • збільшення споживання рідини: не менше 1,5-2 літрів на день;
  • включення в раціон продуктів, багатих на вітамін С і біофлавоноїди: цитрусові, ягоди, зелень;
  • вживання кисломолочних продуктів для нормалізації мікрофлори кишечника;
  • обмеження продуктів, що викликають газоутворення;
  • регулярне харчування невеликими порціями;
  • виключення продуктів, що спричиняють закрепи або діарею.

Дотримання цих дієтичних рекомендацій у поєднанні з іншими профілактичними заходами допоможе значно знизити ризик розвитку цього медичного стану або полегшити його симптоми за вже наявного захворювання.

Последние новости

16.07.2024Козаченко Вікторія Валентинівна 

Спеціалізація: акушерство та  гінекологія Категорія: вища Стаж роботи: 22 роки Веде прийом: дорослих Послуги: планування, ведення вагітності; ведення пологів (через природні пологові шляхи та шляхом кесаревого розтину); супровід у післяпологовому періоді; діагностика та лікування патології шийки матки; постановка ВМС (у т.ч. Джайдес, Мірена); інтимні естетичні процедури. Участь в асоціаціях: Член Асоціації акушер-гінекологів України

05.07.2024Остеохондроз — що це, види, симптоми, лікування

Що таке остеохондроз? Остеохондроз — це дегенеративно-дистрофічне захворювання хребта, що характеризується ураженням міжхребцевих дисків і прилеглих тканин. За цієї патології відбувається порушення обмінних процесів у міжхребцевих дисках, що призводить до їхньої втрати еластичності та здатності амортизувати навантаження. Остеохондроз хребта є одним із найпоширеніших захворювань опорно-рухового апарату. Воно може виникнути в будь-якому віці, але найчастіше діагностується […]

05.07.2024Геморой: що це, види, симптоми, лікування

Що таке геморой? Геморой — це захворювання, що характеризується патологічним розширенням і запаленням гемороїдальних вен, розташованих у прямій кишці та анальному каналі. У Міжнародній класифікації хвороб (МКХ 10) геморой посідає окреме місце, що підкреслює його поширеність і важливість для медичної практики. Геморой може суттєво впливати на якість життя пацієнтів, спричиняючи фізичні та психологічні проблеми. Класифікація […]

05.07.2024Що таке камені в нирках — причини, симптоми, лікування

Що таке камені в нирках? Камені в нирках, також відомі як сечокам’яна хвороба (МКХ-10) або нефролітіаз, являють собою серйозне урологічне захворювання, що характеризується утворенням твердих конкрементів у нирках або сечовивідних шляхах. Ці утворення формуються з різних мінералів і солей, які в нормі розчинені в сечі, але за певних умов починають кристалізуватися й об’єднуватися в більші […]

05.07.2024Як проходить огляд у ревматолога

Хто такий ревматолог? Ревматолог — це лікар, який спеціалізується на діагностиці та лікуванні захворювань опорно-рухового апарату та сполучної тканини. У своїй роботі ревматологи використовують різні методи діагностики, наприклад, фізичний огляд, лабораторні аналізи та візуалізаційні дослідження. На основі отриманих даних вони розробляють індивідуальні плани лікування, які можуть включати медикаментозну терапію, фізіотерапію та інші методи. Значення первинного […]

Укласти декларацію ОНЛАЙН