Для початку визначмося чим насправді є герпес. Герпетична інфекція чи просто герпес — це цілий комплекс інфекційних захворювань, що викликаються відповідним вірусом. Різноманітність видів даного вірусного агента досить велика, проте переважна кількість звернень пацієнтів зі скаргами пов’язана з I та II типами вірусу простого герпесу (ВПГ). Після первинного контакту з організмом, інфекція обґрунтовується в ньому на постійній основі та при ослабленні імунної системи проявляється характерними клінічними симптомами. Якщо ви вчасно звернетеся до медичного фахівця для лікування недуги, то це запобігатиме поширенню інфекції, знизить її прояви та покращить стан здоров’я пацієнта.

Про захворювання

Статистика сучасної дерматології свідчить, що більш ніж 90% населення інфіковано ВПГ. Він викликає ураження шкірних покривів і слизових тканин, особливо ротової порожнини, губ (тип I) та зовнішніх статевих органів (тип II).

Заражена людина становить небезпеку для оточення постійно, оскільки місцеперебуванням небезпечного вірусу може бути абсолютно будь-яка біологічна рідина організму (слина, кров, вагінальні виділення та інші). Найвища концентрація інфекції спостерігається в секреті бульбашок, що з’являються на стадії клінічних проявів захворювання та загострення — саме в цей момент ймовірність передачі вірусу найближчому оточенню значно зростає.

Види герпесу

Сучасна дерматологія виділяє 8 різновидів вірусів даного захворювання:

1. ВПГ I типу — породжує простий герпес, що є основою для утворення характерних бульбашок на губах.
2. ВПГ II типу — провокує генітальний герпес, що у більшості випадків призводить до порушень у цій області.
3. Вірус вітряної віспи – провокує прояв вітряної віспи (вітрянки) та оперізувального герпесу, є вірусом герпесу 3-го типу.
4. Вірус Епштейна-Барр (ВЕБ) — породжує таке захворювання як інфекційний мононуклеоз, є вірусом герпесу 4-го типу.
5. Цитомегаловірус — є джерелом цитомегаловірусної інфекції та вірусом герпесу 5-го типу.

Важливість і роль 6-го, 7-го та 8-го типів вірусу герпесу поки що не повністю визначено. Передбачається, що вони впливають на розвиток синдрому хронічної втоми та виникнення раптових висипів на шкірі.

Враховуючи поширеність симптомів, лікарі-дерматологи виділяють 4 стадії хвороби:

1. Латентна — захворювання існує без видимих ознак.
2. Локалізована — одне осередкове ураження.
3. Поширена — два та більше осередкові ураження.
4. Генералізована — масове ураження шкіри та внутрішніх органів.

За ступенем тяжкості зараження герпесом може бути легким, середнім ступенем тяжкості чи важким (з ускладненнями). Залежно від часу виникнення та характеру перебігу герпес може бути вродженим, набутим, первинним і рецидивним.

Відповідно до клінічної картини захворювання розрізняють її типові та атипові форми. Для типових форм характерне ураження наступних областей:

• очей;
• слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (ШКТ);
• шкіри;
• нервової системи;
• внутрішніх органів;
• геніталій.

Атипові форми герпесу представлені такими різновидами:

• абортивний — відсутність яскравої клінічної картини, симптоми вщухають ще на початковій стадії;
• набряковий — основним симптомом є набряк тканин;
• зостериформний — висипання по ходу нерва, аналогічно оперізувального герпесу;
• геморагічний — бульбашки, що містять кров;
• ерозивно-виразковий — утворення ерозій та виразок на місці везикул, які лопнули;
• виразково-некротичний — утворення виразок і некрозу тканин після розкриття бульбашок;
• рупіоїдний — вірусна інфекція, ускладнена бактеріальною;
• дисемінований — одночасне ураження різних ділянок тіла;
• мігрувальний — висип при кожному рецидиві проявляється на новій ділянці тіла;
• герпетична екзема Капоші — великі висипання, що зливаються, зачіпають більшу частину тіла.

Симптоми герпесу

Абсолютна більшість випадків герпетичної інфекції протікає безсимптомно. При впливі факторів ризику виникають клінічні прояви патології.

ВПГ 1 і 2 типів проявляється у вигляді пухирцевих висипань в області губ, слизових оболонок порожнини рота, крил носа, зовнішніх статевих органів, у більш рідкісних випадках — на шкірі тулуба, сідниць. Спочатку пацієнт відчуває свербіж і печіння на ураженій ділянці шкіри, після чого покрив набуває червоного кольору та на ньому утворюється ціла група бульбашок. Останні заповнені прозорою рідиною з великою кількістю активних вірусів, яка за кілька днів стає помутнілою. Пухирці можуть збільшуватися та зливатися, тим самим створивши багатокамерні бульбашки до 1.5 см в діаметрі з нерівним краєм. Бульбашки продовжують викликати свербіж, пацієнти скаржаться на поколювання та болючість при дотику.

Через 3-4 дні розташовані на шкірі бульбашки лопаються, повільно сохнуть, утворюючи кірки сіро-жовтого кольору, які через 5-7 днів відшаровуються, залишаючи тимчасову пігментацію. Розташовані на слизових оболонках або зволожених ділянках шкіри, бульбашки, що лопнули, перетворюються на ерозії з яскраво-червоним дном, що викликають біль та свербіж, а процес загоєння відбувається набагато довше.

При цьому існує чималий ризик виникнення герпетичного стоматиту — множинного ураження пухирцями слизової оболонки щік, губ та ясен.

Генітальний різновид патології схильний до збільшення у розмірах і болючості в області пахових лімфовузлів.

Найчастіше хвороба не завдає відчутної шкоди загальному стану пацієнта, проте у випадку клінічно тяжких ситуацій (особливо у людей з імунодефіцитами) захворювання призводить до підвищення температури, слабкості та інших інтоксикаційних симптомів.

Також існують фактори, що сприяють рецидивам хвороби:

• гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ) та інші захворювання подібного характеру;
• серйозні соматичні хвороби;
• сильне охолодження;
• сильне нагрівання організму;
• тривала дія ультрафіолетових променів (загоряння на відкритому сонці, солярій);
• різкі зміни у кліматі, часових поясах;
• виснаження, порушення режиму роботи та відпочинку;
• зміни в режимі сну, безсоння;
• неправильне, незбалансоване харчування;
• стресові ситуації;
• гормональні розлади.

Причини герпесу

ВПГ 1-го типу викликає в основному лабіальний різновид патології (на губах, шкірі та слизових оболонках обличчя), а ВПГ 2-го типу — генітальний підвид (на зовнішніх статевих органах).

ВПГ є ДНК-вірусом, який здатний приєднуватися до слизових оболонок і шкірного покриву, а також вести активний процес розмноження в уражених клітинах без прояву симптомів даного процесу. Вірус має тропізм (спорідненість) до нервової тканини, протягом тривалого часу “спить” у нервових вузлах, зберігаючи життєздатність та здатність “прокинутися” у сприятливих умовах для виклику захворювання.

Заразитися ВПГ 1-го типу можна переважно повітряно-краплинним і контактним шляхом (наприклад, під час розмови чи поцілунків), тоді як передача ВПГ 2-го типу відбувається виключно статевим шляхом. Обидва види патології можуть передаватися контактно-побутовим шляхом через інфіковану кров, від матері до плода через кров (5% випадків) або під час пологів (95% випадків).

ВПГ 2-го типу має онкогенні властивості та значно збільшує ймовірність заразитися та поширити інфекцію вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ).

До яких лікарів звертатися

У випадку підозри на герпес пацієнту слід звернутися до наступних фахівців:

1. Терапевт — первинне звернення, він може направити вас до вузькопрофільного спеціаліста.
2. Дерматолог — фахівець зі шкірних захворювань.
3. Венеролог — лікар, що спеціалізується на інфекціях, що передаються статевим шляхом.
4. Гінеколог (для жінок) або уролог (для чоловіків) — у разі виникнення зараження на статевих органах.
5. Імунолог — якщо необхідно оцінити імунну систему та визначити відповідну терапію для покращення імунітету.

Не забувайте, що самодіагностика та самолікування можуть бути небезпечними для вашого здоров’я. Тому у разі виникнення будь-яких симптомів, що вказують на наявність патології, обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря для отримання правильного діагнозу та лікування.

Діагностика

Підтвердження симптомів та організація терапії недуги — обов’язок лікаря-дерматовенеролога, у поодиноких випадках цим займаються інфекціоніст або терапевт.

На початковому етапі фахівець проведе бесіду з пацієнтом — уточнить скарги, збере історію захворювання та життєдіяльності людини. Потім лікар проведе об’єктивне дослідження — огляд шкірних покривів пацієнта, виявлення висипів, за зовнішнім виглядом яких визначається присутність герпетичної інфекції. Компетентний медпрацівник не лише оглядає ту зону тіла, на яку вказав пацієнт (наприклад, губи), а й усі шкірні тканини. Таким чином він може знайти початкові ознаки висипу іншої локалізації чи прояви інших патологічних процесів. Для підтвердження діагнозу лікар може призначити пацієнту проходження таких досліджень:

• загальний аналіз крові — можливе зменшення рівня лейкоцитів або, при вторинній бактеріальній інфекції, лейкоцитоз зі зсувом лейкоцитарної формули вліво;
• біохімічний аналіз крові — підвищення рівня печінкових ферментів у випадку тяжких форм інфекції;
• імуноферментний аналіз (ІФА) крові — відображає зростання титру IgG та IgM до ВПГ I чи II типу;
• ПЛР аналіз біоматеріалу — допоможе виявити генетичний матеріал вірусу.

Точний діагноз є ключем до успішного лікування. Лікарю необхідно ретельно підійти до диференційованої діагностики між герпетичною інфекцією та захворюваннями, схожими з нею за клінічними проявами — вітряна віспа, бешихове запалення, ентеровірусна, стафілококова чи стрептококова інфекція шкіри.

Лікування

Випадки неускладненої герпетичної інфекції зазвичай піддаються амбулаторному лікуванню. Стаціонарне лікування потрібне для пацієнтів із генералізованими та іншими серйозними, ускладненими формами патології.

Основою лікування герпесу у дорослих є антивірусні засоби, що діють проти ВПГ. Залежно від конкретного випадку пацієнту може бути запропоновано топічне (місцеве) або найчастіше системне використання препаратів. Таблетки чи капсули, що містять антивірусну речовину, можна приймати відповідно до однієї з двох стратегій.

1. Довгострокова протирецидивна терапія — рекомендується, якщо інфекція загострюється кожні 1-2 місяці чи частіше, ліки приймаються щодня протягом року та більше;
2. При необхідності — використовується, якщо рецидиви висипань відбуваються рідше, ніж раз на 2 місяці, при перших ознаках інфекції пацієнт приймає максимальну дозу препарату, що пригнічує активність вірусу, а висипання не з’являються.

Профілактика

Зменшити ймовірність прояву захворювання та попередити повторні спалахи допоможе слідування наступним профілактичним заходам:

• ведення здорового способу життя — дотримання графіка роботи та відпочинку, регулярне фізичне навантаження, правильне харчування, якісний сон;
• зведення стресу до мінімуму;
• своєчасні профілактичні та лікувальні методи боротьби з інфекційними захворюваннями;
• моніторинг хронічних соматичних захворювань, підтримання ключових показників здоров’я (артеріальний тиск, рівні холестерину та глюкози у крові тощо) у рамках норми;
• уникнення тривалого перебування під сонцем у його активній фазі;
• запобігання сильному переохолодженню організму;
• застосування методів бар’єрної контрацепції (презерватив) під час статевих актів (у випадку ВПГ II типу).

Сприяти запобіганню рецидивів вже присутньої в організмі герпетичної інфекції покликана спеціальна вакцинація проти ВПГ.

Реабілітація

У період відновлення від недуги пацієнт повинен дотримуватися здорового способу життя, проходити фізіотерапевтичні процедури, що сприятливо впливають на функціонування імунної системи (лазерна терапія, ультрафіолетове опромінення (УФО), інфрачервоне (ІЧ) випромінювання, кліматична терапія), проходити лікування в санаторно-курортних установах.

Часті питання та відповіді

1. Що є причиною появи герпесу?

Герпес викликається вірусами герпесу (HSV), які поділяються на два типи: HSV-1 (найчастіше викликає герпес на губах) та HSV-2 (найчастіше викликає генітальний герпес).

2. Скільки днів заразний герпес на губах?

Герпес на губах є заразним протягом усього часу активності вірусу, який може тривати від кількох днів до двох тижнів. Найбільш небезпечний вірус герпесу стає при появі бульбашок з рідиною та в період їх лопання, коли виділяється вірусна частка.

3. Як відрізнити сифіліс від герпесу?

Сифіліс і герпес мають різні симптоми та причини. Сифіліс викликається бактерією Treponema pallidum, а герпес викликається вірусом герпесу. Симптоми сифілісу можуть виявлятися у вигляді твердої виразки чи висипань на шкірі та слизових оболонках, тоді як герпес проявляється у вигляді групи маленьких бульбашок з рідиною. Для точного діагнозу обох хвороб слід звернутися до лікаря.

4. Як відрізнити герпес від прищів?

Герпес та прищ відрізняються зовнішнім виглядом і походженням. Герпес зазвичай проявляється групою маленьких бульбашок з прозорою рідиною, які можуть свербіти та викликати біль. Прищ зазвичай має червону основу та білу головку, викликану накопиченням себуму та мертвих клітин шкіри. Щоб точно діагностувати недугу, зверніться до лікаря.

5. За скільки днів проходить герпес?

Тривалість герпетичної інфекції може змінюватись від людини до людини, але зазвичай герпес проходить протягом 7-14 днів. Лікування антивірусними препаратами може зменшити час одужання та прояви симптомів.

6. Чи можна вилікувати герпес назавжди?

Зараз не існує ліків, здатних раз і назавжди покінчити з цією недугою. Вірус герпесу може залишатися в організмі в латентному стані та періодично виявлятися. Однак існують препарати, які допоможуть зменшити частоту та силу прояву симптомів, а також скоротити ризик передачі вірусу іншим людям.

7. Чи потрібно лікувати герпес під час вагітності?

Лікувати герпес при вагітності слід обов’язково, тому що вірус може становити небезпеку для розвитку плода та здоров’я матері. У випадку активації герпесу під час вагітності лікар може призначити антивірусні препарати, безпечні для використання в даному періоді. Це допоможе знизити ризик передачі вірусу дитині під час пологів і мінімізувати можливі ускладнення.

8. Чи може герпес спричинити ускладнення?

Найчастіше герпес не викликає серйозних ускладнень. Однак у людей з ослабленою імунною системою герпес може спричинити тяжкі інфекції. Герпес при вагітності може становити небезпеку для плода та дитини під час пологів, тому важливо інформувати лікаря про наявність герпетичної інфекції.

9. Чи може герпес спричинити рак?

Ні, герпес сам не викликає рак. Однак у деяких випадках наявність герпесу може супроводжуватись ослабленням імунної системи, що збільшує ризик розвитку інших інфекцій чи захворювань, включаючи рак. Важливо регулярно проходити медичні огляди та стежити за своїм здоров’ям, особливо якщо у вас є такі хронічні інфекції як герпес.

10. Чи можна мати сексуальні стосунки з партнером, який має генітальний герпес?

Так, статевий контакт з інфікованим партнером можливий, але важливо використовувати презервативи та уникати зв’язків сексуального характеру під час активної фази інфекції, коли партнер має видимі симптоми герпесу. Однак варто пам’ятати, що презервативи не забезпечують 100% захисту від передачі герпесу, оскільки вірус може передаватися через шкірні області, які не покриті презервативом. Не наражайте на небезпеку себе та близьких — зверніться за допомогою до фахівця.