Соматотропін (гормон росту): функції, аналізи та роль у здоров’ї людини
05.09.2025
Соматотропін або гормон росту є одним із найважливіших гормонів людського організму. Цей складний білковий гормон контролює не лише процеси росту в дитячому та підлітковому віці, але й впливає на численні фізіологічні процеси протягом усього життя людини.
У цій статті ми розглянемо, що таке гормон росту, яка норма його продукування, наслідки його дефіциту та надлишку.
Що таке соматотропін?
Соматотропін — це поліпептидний гормон, який належить до родини гормонів гіпофіза. Він синтезується спеціальними клітинами (соматотрофами) передньої долі гіпофіза — невеликої залози в основі головного мозку. Виділяється імпульсами, особливо активно під час глибокого сну (перші 2-3 години після засинання).
Гормон росту соматотропін стимулює ріст, відтворення клітин та їх регенерацію. Відіграє неабияку роль в обміні білків, жирів та вуглеводів. Також впливає не лише на лінійний ріст у дитячому віці, але й на численні метаболічні, імунологічні та нейротрофічні функції протягом усього життя.
Як виробляється гормон росту?
Залоза яка виробляє гормон росту — передня доля гіпофіза, також відома як аденогіпофіз. Ця невелика ендокринна залоза розташована в турецькому сідлі клиноподібної кістки черепа і з’єднана з гіпоталамусом за допомогою гіпофізарної ніжки.
Де виробляється гормон росту і яка залоза виробляє гормон росту? Соматотрофи – клітини передньої долі гіпофіза, що складають приблизно 40-50% всіх клітин аденогіпофіза. Вони відповідають за синтез та секрецію соматотропіну.
Коли виробляється гормон росту найбільш активно? Максимальне вивільнення цієї речовини в перші 2-3 години після засинання та під час глибокого сну.
Фізична активність, стрес, голодування та глибокий сон стимулюють секрецію цієї речовини. Високий рівень глюкози в крові, вільних жирних кислот та самого соматотропіну пригнічують його вивільнення.
Функції гормону росту в організмі
Гормон який визначає ріст організму в молодому віці відіграє набагато більшу роль, ніж просто стимуляція лінійного росту. Який гормон відповідає за ріст і які його основні функції в організмі? Соматотропін впливає на численні фізіологічні процеси на всіх етапах життя людини.
Гормон росту кісток також впливає на ремоделювання кісткової тканини протягом усього життя. Він підвищує активність остеобластів (клітин, що формують кісткову тканину) та стимулює синтез колагену.
Гормон росту людини також впливає на вуглеводний обмін, оскільки він здатен підвищувати рівень глюкози в крові.
Імунологічні функції соматотропіну включають стимуляцію проліферації та диференціації Т-лімфоцитів, підвищення активності природних клітин-кілерів та макрофагів.
Нейропротекторні властивості гормону полягають у стимуляції нейрогенезу, синаптогенезу та мієлінізації нервових волокон.
Дефіцит і надлишок гормону росту
Порушення секреції цієї речовини може мати серйозні наслідки для здоров’я людини на різних етапах життя. Дефіцит гормону росту та його надлишок призводять до різноманітних клінічних синдромів, що потребують спеціалізованого лікування.
Дефіцит у дітей та дорослих
Дефіцит гормону росту у дитячому віці може бути вродженим або набутим. Вроджені форми пов’язані з генетичними мутаціями, що впливають на розвиток гіпофіза або синтез самого гормону. Набуті форми розвиваються внаслідок пухлин гіпоталамо-гіпофізарної ділянки, травм, інфекцій або опромінення.
Клінічні прояви дефіциту в дітей:
- затримка росту;
- пропорційне зменшення розмірів тіла;
- затримка дозрівання кісток та статевого розвитку;
- лялькове обличчя з дрібними рисами;
- підвищена схильність до гіпоглікемії;
- затримка прорізування зубів.
У дорослих дефіцит проявляється зменшенням м’язової маси та збільшенням жирової тканини, особливо в абдомінальній ділянці. Знижується фізична витривалість, з’являється швидка втомлюваність, депресивні стани та погіршення якості життя.
Метаболічні порушення при дефіциті також можуть зустрічатися:
- дисліпідемія;
- підвищення холестерину та ліпопротеїдів;
- інсулінорезистентність;
- підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань;
- остеопороз.
Надлишок у ранньому віці та у дорослих
Надлишок гормону росту в ранньому віці спричиняє розвиток гігантизму – рідкісного захворювання, що характеризується надмірним лінійним ростом.
Пацієнти з гігантизмом можуть досягати зросту понад 2 метри, але при цьому мають пропорційну будову тіла. Однак надлишок гормону призводить до численних ускладнень: деформації скелета, м’язова слабкість та порушення функції серцево-судинної системи.
У дорослих гіперсекреція гормону росту призводить до розвитку акромегалії — відбувається потовщення кісток, збільшення кистей та стоп, потовщення рис обличчя з випинанням надбрівних дуг та нижньої щелепи, збільшення носа та губ.
Гормони, які впливають на ріст при гіперсекреції можуть призводити до вторинних ендокринних порушень. У людини часто розвивається цукровий діабет 2-го типу внаслідок інсулінорезистентності, артеріальна гіпертензія, кардіоміопатія та синдром апное сну.

Як перевірити рівень гормону росту?
Для виявлення ендокринних порушень та призначення результативної терапії необхідно звернутися за консультацією ендокринолога. Тільки кваліфікований спеціаліст здатен провести якісну діагностику та розробити дієвий план корекції патологічного стану.
Найпростіший аналіз на гормон росту, який використовують лікарі — визначення випадкового рівня речовини в сироватці крові.
Стимуляційні тести використовуються для діагностики дефіциту гормону: тест з інсуліном (індукція гіпоглікемії)
- тест з аргініном;
- тест з глюкагоном;
- комбінований тест з аргініном та L-ДОФА.
Супресивні тести застосовуються для діагностики надлишку гормону. Для діагностики акромегалії проводиться оральний глюкозотолерантний тест.
Спеціальні методи дослідження:
- МРТ гіпоталамо-гіпофізарної ділянки для виявлення структурних аномалій;
- рентгенографія кистей для визначення кісткового віку у дітей;
- ехокардіографія для оцінки стану серцево-судинної системи.
Генетичне тестування може бути показане при підозрі на спадкові форми дефіциту або в рамках сімейного скринінгу.
Як збільшити рівень гормону росту?
Існує декілька підходів до стимуляції секреції соматотропіну — від природних методів до медикаментозної терапії. Нижче розглянемо найпопулярніші з них.
- Оптимізація сну. Глибокий сон, особливо в перші години після засинання, стимулює максимальний викид соматотропіну. Рекомендовано дотримуватися регулярного режиму сну та спати не менше як 7 годин на добу.
- Фізична активність. Регулярні тренування високої інтенсивності, силові вправи та аеробні навантаження підвищують рівень соматотропіну на 10-20 разів.
- Корекція харчування. Зменшення споживання простих вуглеводів та цукру допомагає підтримувати стабільний рівень інсуліну. Це сприяє оптимальній секреції гормону.
- Амінокислоти, особливо аргінін, орнітин, глутамін та глицин — діють як природні стимулятори секреції.
- Зменшення рівня стресу та кортизолу.
- Медикаментозна терапія — застосовується при підтвердженому дефіциті соматотропіну.
- Стимулятори секреції гормону росту — приймання препаратів, що стимулюють природну секрецію соматотропіну гіпофізом.
Пам’ятайте, що самолікування може бути небезпечним. Неконтрольоване використання препаратів може призвести до серйозних побічних ефектів та ускладнень. Регулярні консультації з ендокринологом, дотримання рекомендацій щодо способу життя та контроль лабораторних показників є запорукою успішного лікування.
Висновок
Соматотропін або гормон росту є надзвичайно важливим регулятором фізіологічних процесів людського організму.
Його дефіцит та надлишок можуть призводити до серйозних порушень фізичного розвитку, метаболічних розладів та зниження якості життя пацієнтів.
Профілактика захворювань, пов’язаних з гормоном росту передбачає ведення здорового способу життя, проходження регулярних медичних оглядів та своєчасне виявлення факторів ризику. Особлива увага повинна приділятися дітям з обтяженою спадковістю або ознаками затримки фізичного розвитку.

Читайте також:
Що таке естрогени і як вони впливають на здоров’я
Аутоімунні захворювання: що це, причини, симптоми, лікування
Последние новости
Що таке ротавірусна інфекція? Ротавірусна інфекція — це вірусне захворювання, внаслідок якого уражається шлунково-кишковий тракт. Це призводить до розвитку гострої кишкової інфекції з характерними проявами діареї, блювання та зневоднення. Ротавірус (Rotavirus): основні факти Що таке ротавірус з наукового погляду? Ротавірус належить до родини Reoviridae і є двониткованим РНК-вірусом. Цей мікроорганізм має колесоподібну форму вірусної частинки. […]
Соматотропін або гормон росту є одним із найважливіших гормонів людського організму. Цей складний білковий гормон контролює не лише процеси росту в дитячому та підлітковому віці, але й впливає на численні фізіологічні процеси протягом усього життя людини. У цій статті ми розглянемо, що таке гормон росту, яка норма його продукування, наслідки його дефіциту та надлишку. Що […]
Склероз аорти — це серйозне захворювання серцево-судинної системи, за якого відбувається ущільнення та втрата еластичності стінки найбільшої артерії людського організму. Що таке атеросклероз аорти? Це патологічний процес, при якому в стінці аорти відкладаються ліпідні бляшки, що призводять до звуження просвіту судини та порушення кровообігу. Згідно з міжнародною класифікацією хвороб атеросклероз аорти МКХ 10 має код […]
Інсулінорезистентність – це порушення метаболічних процесів, за якого клітини організму втрачають чутливість до інсуліну. Це своєю чергою призводить до підвищення його рівня в крові. Цей стан є попередником цукрового діабету 2 типу та метаболічного синдрому, тому своєчасна діагностика та лікування є критично важливими для збереження здоров’я людини. Симптоми та ознаки При інсулінорезистентності симптоми часто розвиваються […]
Що таке синусовий вузол і його функції Синусовий вузол (синоатріальний вузол) – це природний “водій ритму” серця, розташований у правому передсерді. Він є найважливішою частиною провідної системи серця і відповідає за автоматичне керування серцевими скороченнями. Основною функцією синусового вузла є генерація електричних імпульсів. Це відбувається завдяки спеціальним клітинам-пейсмейкерам, які мають унікальну здатність до спонтанної деполяризації. […]