Системний червоний вовчак — одне з найзагадковіших і непередбачуваних аутоімунних захворювань. Імунна система, яка повинна захищати вас від хвороб, починає атакувати власні клітини – шкіру, суглоби, серце, нирки. Ви можете прокинутися з болем у всьому тілі, а через тиждень почуватися абсолютно здоровим. Або помітити дивний висип на обличчі у формі метелика, який стане першим тривожним дзвінком.

Розберемося детально, що це за патологія і чому виникає.

Що таке червоний вовчак

Вовчак — це хронічне аутоімунне захворювання, при якому організм перестає відрізняти власні клітини від чужорідних. Виробляються антитіла проти здорових тканин організму, викликаючи запалення і пошкодження внутрішніх органів.

Системний червоний вовчак — це найбільш поширена і серйозна форма захворювання. Уражаються шкіра, суглоби, нирки, серце, легені, нервова система, кровоносні судини. При вовчаку плями на тілі локалізуються переважно на обличчі, шиї, верхній частині грудей, плечах, передпліччях.

Дискоїдний червоний вовчак — легша форма. На шкірі з’являються червоні плями з лущенням.

Захворювання вражає переважно жінок дітородного віку — на одного хворого чоловіка припадає 9-10 жінок. Пік захворюваності припадає на вік 15-45 років. Для системного червоного вовчака характерний хвилеподібний перебіг з періодами загострень і ремісій, коли симптоми затихають або зникають.

Симптоми та ознаки вовчака

Системний червоний вовчак ознаки має надзвичайно різноманітні. Це ускладнює своєчасну діагностику. На те, як проявляється хвороба червоний вовчак у конкретної людини, впливає, які органи залучені в процес. Це захворювання може «маскуватися» під інші хвороби.

Перші ознаки червоного вовчака нагадують звичайну застуду або перевтому. При СЧВ симптоми такі:

• незрозуміла втома, яка не проходить після відпочинку
• загальна слабкість
• періодичні підвищення температури до 37-38°C без видимих причин
• болі і скутість в суглобах в ранкові години
• поява або посилення висипу при перебуванні на сонці, загальне погіршення самопочуття
• волосся стає ламким, тьмяним, випадає дифузно по всій голові або вогнищами

Як виглядає червоний вовчак (шкірні прояви)

Тим, хто ніколи не стикався з цим захворюванням, цікаво, як виглядає червоний вовчак на шкірі.

• Червоний вовчак на обличчі проявляється характерною еритемою у формі метелика. Метелик — це червоні або рожеві плями на щоках і переніссі, які нагадують розправлені крила метелика. Висипання симетричні, можуть бути злегка підняті над поверхнею шкіри, супроводжуватися лущенням.
• Висип при вовчанці може виглядати по-різному. При гострій формі це яскраві червоні плями, які можуть зливатися між собою. При підгострій – кільцеподібні або поліциклічні червоні плями з лущенням.
• Вовчак на нозі, на руках проявляється висипаннями — від дрібних червоних плям до більших бляшок. Зміни навколо нігтів — почервоніння, розширення капілярів. На подушечках пальців можуть з’являтися виразки.

Інші часті прояви (суглоби, втома, температура)

Ураження нирок – одне з найсерйозніших проявів СКВ. Можуть з’явитися набряки, підвищується артеріальний тиск.

З боку серцево-судинної системи можливі запалення серцевої сумки, запалення серцевого м’яза, ураження клапанів, розвиток атеросклерозу.

З боку легеневої системи: болі в грудній клітці при диханні, кашель, задишка, інтерстиціальне ураження легеневої тканини, легенева гіпертензія.

З боку нервової системи — головні болі, судоми, психози, депресія, порушення пам’яті та концентрації уваги.

Зміни в крові: анемія, лейкопенія (зниження кількості лейкоцитів), тромбоцитопенія (зниження тромбоцитів).

Причини: чому виникає вовчак

При системному червоному вовчаку причини різноманітні. Точний механізм його розвитку досі повністю не розкритий. Але виділяють ряд факторів, які підвищують ризик розвитку патології у людини:

• Генетична схильність. Якщо в родині є випадки СКВ або інших аутоімунних захворювань, ризик розвитку вовчанка підвищується.
• Гормони. Жінки хворіють в 9-10 разів частіше за чоловіків. Часто перші симптоми з’являються в періоди гормональних змін — в пубертаті, після пологів, при прийомі гормональних контрацептивів.
• Ультрафіолетове випромінювання. Сонячне світло запускає каскад імунних реакцій у чутливих до цього людей, викликаючи загострення.
• Лікарські препарати: деякі антибіотики, протиаритмічні засоби, препарати для лікування гіпертонії. Після відміни препарату стан повертається до норми.
• Стрес, як фізичний (травми, операції), так і емоційний.
• Куріння підвищує ризик розвитку СКВ і погіршує перебіг захворювання, знижуючи ефективність лікування.

Шкірний червоний вовчак — це не результат якоїсь однієї причини, а складне захворювання з множинними факторами розвитку.

Діагностика СЧВ: аналізи та обстеження

При підозрі на СКВ необхідна консультація ревматолога. Це фахівець з аутоімунних захворювань, який має досвід діагностики та лікування вовчанки.

При системному червоному вовчаку діагностика – це збір клінічних проявів, лабораторних даних, імунологічних тестів. Не існує одного специфічного аналізу, який би однозначно підтвердив або спростував наявність СКВ.

Спочатку лікар запитає вас про симптоми, їх тривалість, про сімейну історію аутоімунних захворювань, прийом ліків, перенесені інфекції. Під час огляду оцінить стан шкіри, суглобів.

Лабораторна діагностика:

• загальний, біохімічний аналізи крові
• загальний аналіз сечі
• скринінговий тест антинуклеарних антитіл (АНА)
• визначення антитіл до фосфоліпідів, рівнів комплементу (C3, C4), кріоглобулінів
• пряма проба Кумбса
• біопсія нирки для визначення типу і ступеня вовчакового нефриту.

Інструментальні методи:

• рентген грудної клітки і суглобів
• ехокардіографія
• УЗД нирок і органів черевної порожнини
• комп’ютерна і магнітно-резонансна терапія

Лікування вовчака: як контролюють хворобу

Чи піддається системний червоний вовчак лікуванню – на жаль, повне вилікування на даний час неможливе. Однак препарати дозволяють уникнути загострень, мінімізувати пошкодження органів.

При червоному вовчаку лікування спрямоване на досягнення ремісії або мінімальної активності захворювання. Терапія завжди комплексна: медикаментозні препарати, зміна способу життя, регулярне спостереження лікаря. Мета Протималярійні препарати (гідроксихлорохін) використовуються при будь-якій формі СКВ. Вони зменшують шкірні прояви, захищають від фотосенсибілізації, знижують ризик загострень і тромбозів.

Імунодепресанти призначаються при важких формах захворювання з ураженням нирок, нервової системи, легенів.

Симптоматична терапія: препарати для полегшення болю в суглобах, антигіпертензивні засоби при ураженні нирок, антикоагулянти при антифосфоліпідному синдромі.

При системному червоному вовчаку ускладнення можуть загрожувати життю та здоров’ю. Чим небезпечний червоний вовчак найбільше – хронічна ниркова недостатність, що вимагає діалізу або трансплантації нирки.

Серцево-судинні ускладнення (інфаркти, інсульти, тромбози) – пов’язані як з самим захворюванням, так і з побічними ефектами терапії гормонами.

Інфекції – імуносупресивна терапія знижує захисні сили організму. Пацієнти повинні уникати контактів з інфекційними хворими, своєчасно проходити вакцинацію, негайно звертатися до лікаря при ознаках інфекції.

Якщо вам поставили діагноз системний червоний вовчак, рекомендації щодо способу життя такі:

• використання сонцезахисних кремів з високим фактором захисту
• носіння закритого одягу, широкополих капелюхів
• уникнення перебування на сонці в години максимальної активності

Що не можна при червоному вовчаку:

• активна інсоляція
• відвідування соляріїв
• тривале перебування на відкритому сонці
• протипоказані щеплення живими вакцинами на тлі імуносупресивної терапії
• куріння, алкоголь

Виконуйте помірні фізичні навантаження – плавання, ходьба, йога.

Харчування має бути збалансованим, багатим на кальцій і вітамін D. При ураженні нирок може знадобитися обмеження білка і солі. Корисні продукти з протизапальними властивостями – жирна риба, горіхи, оливкова олія.

Червоний вовчак у дітей

Захворювання зазвичай проявляється у віці 12-14 років, рідше — у молодших дітей. Хвороба часто перебігає більш агресивно, ніж у дорослих, з активним ураженням нирок, центральної нервової системи та інших органів. Дівчатка хворіють у 4-5 разів частіше за хлопчиків, особливо після початку пубертатного періоду.

Батькам варто звернути увагу на такі ознаки:

• Постійна слабкість і втома
• Тривала підвищена температура тіла без видимих причин (37-38°C)
• Характерна висипка на обличчі у формі “метелика” на щоках і переніссі
• Біль і набряк суглобів
• Підвищена чутливість до сонячного світла
• Виразки в ротовій порожнині
• Випадіння волосся
• Зміна кольору пальців на холоді (блідість, синюшність)

Прогноз: скільки живуть з СЧВ

При системному червоному вовчаку прогноз сприятливий. При системному червоному вовчаку скільки живуть – сьогодні цей показник перевищує 95%. Десятирічна виживаність досягає 90%, а двадцятирічна – близько 80%.Прогноз залежить від форми і тяжкості захворювання, залучених органів, своєчасності діагностики, дотримання приписів лікаря.

Профілактика системного вовчака в повному розумінні неможлива. Однак можлива профілактика загострень у вже хворих.

Якщо у вас в сімейній історії були випадки СКВ або інші аутоімунні захворювання, уникайте надмірної інсоляції, відмовтеся від куріння, мінімізуйте рівень стресу. При появі хронічної втоми, болю в суглобах, шкірних висипань – звертайтеся до лікаря.

Для пацієнтів з встановленим діагнозом СКВ профілактика така:

• суворе дотримання рекомендацій лікаря
• регулярний прийом призначених препаратів без самостійного скасування або зміни дози
• регулярні візити до ревматолога
• своєчасна корекція терапії
• періодичні лабораторні дослідження.

Ознаки наближення загострення – посилення втоми, поява або посилення висипу, болю в суглобах, підвищення температури.

Висновок

Системний червоний вовчак – серйозне хронічне захворювання, що вимагає довічного спостереження і лікування. Ключ до успіху – рання діагностика, своєчасний початок адекватної терапії, тісна співпраця пацієнта з лікарем.