Аденоїди у дитини — одна з найпоширеніших проблем, з якою стикаються батьки дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Утруднене носове дихання, хропіння, часті застуди — все це характеризує дане захворювання. Розуміння природи цього захворювання допоможе прийняти правильне рішення про лікування.

Що таке аденоїди і чому вони збільшуються

Аденоїди де знаходяться і як виглядають? Це скупчення лімфоїдної тканини, яка знаходиться за піднебінними мигдаликами в носоглотці. Ця тканина — частина імунної системи дитини. Ці утворення виконують захисну функцію, затримують і знешкоджують патогенні мікроорганізми, що потрапляють через ніс і рот.

Для чого потрібні аденоїди в організмі дитини стає зрозуміло при вивченні їх анатомії та фізіології.

У аденоїдів функції — первинний захист від інфекцій верхніх дихальних шляхів, участь у формуванні місцевого імунітету. Рясна васкуляризація забезпечує швидку імунну відповідь, але одночасно сприяє розвитку набряку при запаленні.

Причини збільшення аденоїдів різноманітні, часто пов’язані з особливостями розвитку імунної системи дитини.

1. Спадкова схильність — визначає індивідуальні особливості імунної відповіді та схильність до гіперплазії лімфоїдної тканини.
2. Екологічні фактори (забруднення повітря, алергени, хімічні подразники) — створюють хронічне антигенне навантаження на аденоїдну тканину.
3. Вірусні інфекції, особливо викликані аденовірусами, вірусом Епштейна-Барра, цитомегаловірусом — викликають стійку гіперплазію лімфоїдної тканини.

Як зрозуміти, що у дитини аденоїди

Симптоми аденоїдів характерні, проте їх вираженість може варіюватися залежно від ступеня гіпертрофії, а також наявності супутніх запальних процесів.

Основні прояви збільшених аденоїдів включають насамперед порушення носового дихання, які можуть бути постійними або періодичними.

Утруднене носове дихання помітно в нічний час, коли дитина приймає горизонтальне положення. У цей період відбувається природне набрякання слизових оболонок. Хропіння під час сну — одна з ранніх ознак патології.

Часте дихання через рот стає компенсаторним механізмом при вираженій початковій обструкції. Це призводить до пересихання слизових оболонок ротової порожнини та створює передумови для розвитку гінгівітів і карієсу.

Запалені аденоїди можуть проявлятися підвищенням температури тіла, загальною слабкістю, зниженням апетиту. Локальні прояви — больові відчуття в горлі, особливо при ковтанні, відчуття стороннього тіла в носоглотці.

Гнійні аденоїди являють собою особливу форму, при якій спостерігається виділення гнійного вмісту з носа, поява неприємного запаху з рота, стікання патологічного виділення по задній стінці глотки.

Провести діагностику аденоїдів правильно може тільки кваліфікований отоларинголог. Сучасні методи обстеження включають передню і задню риноскопію, пальцеве дослідження носоглотки. Вони дозволяють оцінити консистенцію і рухливість аденоїдної тканини.

Ендоскопія аденоїдів — це золотий стандарт діагностики, що дозволяє точно оцінити ступінь розростання тканини, її топографію, наявність запальних змін і супутньої патології.

Ступені аденоїдів: детальна характеристика стадій захворювання

Патогенез аденоїдної хвороби є багатостадійним процесом, який починається з фізіологічної гіперплазії лімфоїдної тканини і може прогресувати до важких системних порушень.

1 ступінь — майже без симптомів

Ендоскопічна оцінка аденоїдів 1 і 2 ступеня дозволяє візуалізувати незначну гіперплазію тканини, яка не порушує аеродинаміку носового дихання в спокої.

Функція євстахієвих труб залишається збереженою, оскільки їх глоткові устя не перекриваються тканиною, що розрослася. Дихання через ніс зберігається, але може незначно утруднюватися під час сну або при фізичному навантаженні. Хропіння з’являється епізодично, частіше під час простудних захворювань. Порушується фізіологічний носовий цикл, але компенсаторні механізми ще справляються з підтриманням адекватної вентиляції.

2 ступінь — заважає дихати носом

Аденоїди 2 ступеня характеризуються більш вираженими симптомами. Лімфоїдна тканина досягає середини сошника, перекриваючи від 50% до 60% просвіту хоан. Порушується фізіологічний носовий цикл, розвивається компенсаторна гіпертрофія нижніх носових раковин. Це ускладнює носове дихання. Починають страждати дренажна і вентиляційна функції євстахієвих труб.

Дитина починає часто дихати через рот, особливо вночі. З’являється постійне хропіння, порушується якість сну. Голос набуває гугнявого відтінку, може знижуватися слух.

3 ступінь — вимагає втручання

Аденоїди 3 ступеня являють собою тотальну або субтотальну обструкцію носоглотки. Аденоїдна тканина досягає рівня задньої третини сосника або повністю перекриває хоани. Відбувається механічне здавлення глоткових євстахієвих труб. Розвивається ексудативний середній отит з кондуктивною туговухістю.

Носове дихання стає неможливим, дитина змушена постійно дихати через рот. Стадія ускладнень характеризується залученням суміжних анатомічних структур з розвитком вторинної імунної недостатності.

Лікування аденоїдів без операції

Батьки часто задаються питаннями: чим лікувати аденоїди і як зменшити аденоїди без хірургічного втручання? Консервативна терапія дасть результат тільки на ранніх стадіях захворювання.

Промивання носа сольовими розчинами — основа консервативної терапії. Вона забезпечує механічне видалення патогенних мікроорганізмів, алергенів, запальних медіаторів.

Антигістамінні препарати показані при алергічному компоненті аденоїдної патології. Вони блокують H1-рецептори гістаміну, запобігаючи розвитку алергічної реакції, зменшуючи набряк слизових оболонок.

Імуномодулююча терапія спрямована на відновлення балансу місцевого імунітету і підвищення резистентності до інфекцій. Препарати бактеріального походження стимулюють вироблення секреторного імуноглобуліну А та активують функцію альвеолярних макрофагів.

Ультрафіолетове опромінення носоглотки має бактерицидну дію і стимулює місцеві захисні механізми. Лазерна терапія покращує мікроциркуляцію в тканинах, має протизапальну та імуномодулюючу дію. Інгаляційна терапія з використанням муколітиків та антисептиків сприяє санації носоглотки та відновленню функції війчастого епітелію.

Дихальна гімнастика є невід’ємним компонентом консервативного лікування. Спеціальні вправи спрямовані на відновлення правильного носового дихання, зміцнення дихальної мускулатури і поліпшення вентиляції легенів.

Коли аденоїди треба видаляти

Чи потрібно видаляти аденоїди — рішення, яке приймається індивідуально для кожної дитини. Сучасна оториноларингологія дотримується принципу максимального збереження лімфоїдної тканини. Однак у ряді випадків хірургічне втручання стає єдиним способом запобігання серйозних ускладнень.

Видалення аденоїдів показано при повній відсутності носового дихання з розвитком обструктивного апное сну.

Деформація лицьового скелета (аденоїдне обличчя) розвивається при тривалому ротовому диханні. Характерне подовження нижньої третини обличчя, звуження верхньої щелепи, формування неправильного прикусу. Ці зміни можуть стати незворотними і вимагати складного ортодонтичного лікування в майбутньому.

Як видаляють аденоїди? Класична аденотомія виконується під ендотрахеальним наркозом під ендоскопічним контролем. Сучасні методики включають використання радіочастотної абляції, лазерної деструкції, коблації. Це дозволяє мінімізувати травматичність втручання.

Видалення аденоїдів в Одесі та не тільки виконується з використанням сучасного ендоскопічного обладнання високої роздільної здатності.

Як видаляють аденоїди в сучасній медицині? Втручання проводиться під загальним наркозом. Лікарі також використовують ендоскопічне обладнання. Це забезпечує точність і безпеку втручання. Видалення аденоїдів в Одесі та інших містах виконується в спеціалізованих ЛОР-відділеннях.

Що важливо знати після видалення

Після видалення аденоїдів наслідки операції мінімальні при дотриманні рекомендацій лікаря. Протягом 1-2 тижнів необхідно:

• Дотримуватися щадної дієти
• Уникати фізичних навантажень
• Регулярно проводити гігієну носової порожнини
• Виконувати дихальну гімнастику

Аденоїдна тканина може частково відновлюватися. Тому необхідне регулярне спостереження у отоларинголога і профілактика респіраторних інфекцій.

Читайте також:

Фарингіт — що це, симптоми, ‌причини‌ ‌виникнення‌ ‌та ‌лікування

Тонзиліт — що це, причини, симптоми та лікування