Що таке рефлюкс-езофагіт?

Рефлюкс-езофагіт — запальне ураження слизової оболонки стравоходу. Є одним із проявів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ).

ГЕРХ — це хронічна рецидивуюча патологія, за якої відбувається закидання шлункового або дуоденального вмісту в стравохід. Це призводить до пошкодження дистального відділу стравоходу з розвитком у ньому запальних і дистрофічних змін.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба – це стан, який серйозно впливає на якість життя пацієнтів, спричиняючи неприємні симптоми та потенційно небезпечні ускладнення.

Існує також не ерозивний рефлюкс-езофагіт, за якого візуальні зміни слизової оболонки стравоходу відсутні, незважаючи на наявність характерних симптомів захворювання.

Причини рефлюксу

Розвиток рефлюкс-езофагіту та ГЕРХ зумовлений порушенням рівноваги між захисними механізмами стравоходу й агресивними чинниками рефлюктату. Причини гастроезофагеального рефлюксутакі:

• Зниження тонусу нижнього стравохідного сфінктера (НПС). НПС – це м’язове кільце, розташоване на межі стравоходу і шлунка, яке перешкоджає зворотному току шлункового вмісту.
• Грижа стравохідного отвору діафрагми (ГПОД)
• Психоемоційні чинники — рефлюкс-езофагіт на нервовому ґрунті розвивається внаслідок стресу, який впливає на моторику шлунково-кишкового тракту і секрецію соляної кислоти
• Генетична схильність
• Інфекція Helicobacter pylori

Симптоми та прояви гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

При рефлюкс-езофагіті симптоми та прояви такі:

• Печія — основний і найчастіший симптом. У хворого виникає відчуття печіння за грудиною, що поширюється вгору від епігастральної ділянки до шиї. Печія виникає після приймання їжі, під час нахилу тулуба вперед, у горизонтальному положенні
• Регургітація — мимовільне закидання шлункового вмісту в порожнину рота, що не супроводжується нудотою і блювотними рухами
• Дисфагія — утруднення під час ковтання
• Одинофагія — болісне ковтання
• Відчуття клубка в горлі
• Відрижка повітрям або їжею
• Біль у грудній клітці — може імітувати стенокардію, що часто призводить до помилкової діагностики захворювань серцево-судинної системи

Рефлюксний кашель — поширений прояв, за якого у пацієнта присутній хронічний кашель. Виникає ночами після прийому їжі.

Який вигляд має язик за ГЕРХ: часто відзначається обкладеність язика білим або жовтуватим нальотом, іноді спостерігаються відбитки зубів по краях язика.

Ускладнення рефлюкс-езофагіту

Серед найбільш значущих ускладнень виділяють:

• Стриктура (звуження) стравоходу
• Стравохід Барретта
• Аденокарцинома стравоходу
• Кровотеча з ерозій і виразок стравоходу
• Перфорація стравоходу
• Аспіраційна пневмонія
• Хронічні захворювання дихальних шляхів
• Дентальні ерозії
• Хронічний синусит, отит

Класифікація

Рефлюкс-езофагіт і ГЕРХ класифікуються за різними критеріями, що допомагає лікарям визначити тяжкість захворювання, вибрати оптимальну тактику лікування і прогнозувати результат хвороби.

Класифікація за морфологічними змінами:

1. Катаральний рефлюкс-езофагіт — гіперемія і набряк слизової без порушення її цілісності.
2. Ерозивний — наявність ерозій на слизовій.
3. Виразковий — формування виразкових дефектів слизової оболонки стравоходу.
4. Геморагічний — наявність крововиливів у слизову стравоходу.

Класифікація за характером перебігу:

1. Легкий перебіг: симптоми проявляються 1-2 рази на тиждень, усуваються після прийому медикаментів, не впливають життя.
2. Середньотяжкий перебіг: прояви турбують 3-4 рази на тиждень, потребують постійної медикаментозної терапії.
3. Важкий перебіг: симптоми виникають практично щодня, погано піддаються медикаментозній корекції.

Особливо виділяють рефлюкс-езофагіт типу А. Запальні зміни слизової локалізуються в ділянці кардії, і не поширюються вище на стравохід.

Рекомендації при появі симптомів рефлюксної хвороби

За появи при рефлюксу симптомів слід вжити низку заходів, які полегшать стан і запобігатимуть прогресуванню захворювання.

Зміна способу життя та дієтичні рекомендації

Дієта при рефлюксі спрямована на зниження внутрішньочеревного тиску та зменшення вироблення соляної кислоти в шлунку.

Необхідно виключити продукти, що сприяють зниженню тонусу нижнього стравохідного сфінктера: жирні та смажені страви, шоколад, каву, алкоголь, газовані напої, цитрусові, томати, м’яту, часник, цибулю. Обмежити вживання продуктів, що підвищують кислотність шлункового соку: гострі страви, маринади, консерви, копченості.

Дієта за ГЕРХ стіл 1 — це лікувальне харчування, яке передбачає механічне, хімічне і термічне щадіння слизової оболонки стравоходу і шлунка. Їжа має бути теплою (не гарячою і не холодною), приготованою на парі, відвареною або запеченою.

Медикаментозна терапія:

• антациди — нейтралізують соляну кислоту в шлунку і знижують її агресивний вплив на слизову оболонку стравоходу

• альгінати — створюють захисний бар’єр на поверхні вмісту шлунка
• за регулярних симптомів слід звернутися до лікаря для призначення більш ефективних препаратів: інгібіторів протонної помпи, блокаторів Н2-гістамінових рецепторів, прокінетиків

Також важливо не приймати горизонтальне положення одразу після їжі, необхідно почекати щонайменше 1,5-2 години та уникати надмірного фізичного напруження.

Діагностика рефлюкс-езофагіту

Діагностика складається з таких етапів:

1. Клінічна оцінка. Під час консультації гастроентеролог збирає скарги пацієнта, аналізує фактори ризику та провокуючі фактори.

2 Інструментальні методи дослідження: езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС), рентгенологічне дослідження стравоходу і шлунка з барієм, добова pH-метрія стравоходу, багатоканальна внутрішньопросвітна імпедансометрія з pH-метрією, манометрія стравоходу, біліметрія, сцинтиграфія.

3 Лабораторні методи дослідження: загальний і біохімічний аналізи крові для виявлення анемії та запальних змін, дослідження калу на приховану кров, діагностика інфекції H. pylori.

4. Додаткові методи: бронхоскопія, ларингоскопія, ЕКГ, холтерівське моніторування, стрес-тести за кардіальних проявів для виключення захворювань серця, стоматологічне обстеження за дентальних ерозій.

5. Морфологічне дослідження біоптатів слизової оболонки стравоходу – для підтвердження діагнозу стравоходу Барретта і визначення ступеня дисплазії. Допомагає диференціювати ГЕРХ від інших захворювань стравоходу.

Особливості діагностики у різних груп пацієнтів:

Важливо зазначити, що за наявності недуги в людини спостерігається характерна зміна язика за ГЕРХ — обкладеність білим або жовтуватим нальотом, особливо біля кореня, іноді з відбитками зубів по краях.

Лікування рефлюксу

Ймовірно у вас виникло запитання: “якщо є рефлюкс — як лікувати цю патологію?”. Терапевтична стратегія лікування рефлюкс-езофагіту та ГЕРХ охоплює кілька ключових напрямів.

Немедикаментозне лікування

Зміна способу життя і харчових звичок: дотримання при рефлюксі дієти, дробове харчування — 5-6 прийомів їжі, зниження маси тіла, відмова від тютюнопаління і вживання алкоголю, техніки релаксації.

Медикаментозна терапія

Передбачає прийом груп препаратів, що впливають на різні ланки патогенезу захворювання. Як лікувати рефлюкс і чим лікувати ГЕРХ — питання, дати правильну відповідь на які можна під час консультації гастроентеролога з урахуванням тяжкості захворювання, наявності ускладнень і супутніх патологій у пацієнта.

Для усунення цього стану призначають:

• Антациди й альгінати. Таблетки від рефлюкс-езофагіту з цієї групи підходять для симптоматичного лікування при епізодичних проявах захворювання
• Інгібітори протонної помпи (ІПП). Від рефлюкс-езофагіту таблетки з групи ІПП ефективні для загоєння ерозій і виразок стравоходу
• Блокатори H2-гістамінових рецепторів
• Прокінетики
• Засоби, що підвищують захисні властивості слизової оболонки
• Урсодезоксихолева кислота

Хірургічне лікування

Хірургічні методи лікування ГЕРХ і рефлюкс-езофагіту розглядаються в таких випадках:

• Неефективність консервативної терапії
• Необхідність постійного прийому високих доз ІПП
• Наявність ускладнень
• Поєднання з великою грижею стравохідного отвору діафрагми
• Атипові форми з респіраторними проявами, резистентними до терапії

Ендоскопічні методи

Малоінвазивні ендоскопічні методи представляють альтернативу хірургічному лікуванню:

• Ендоскопічна фундоплікація з використанням спеціальних пристроїв
• Радіочастотна абляція нижнього стравохідного сфінктера (процедура Stretta)
• Ін’єкційна терапія в область нижнього стравохідного сфінктера
• Ендоскопічне накладення швів на кардію

Після лікування рефлюкс-езофагіту відгуки пацієнтів свідчать про високу ефективність терапії, яка передбачає прийом медикаментів, зміну способу життя. Пацієнти відзначають значне поліпшення якості життя вже в перші дні лікування ІПП, а через 4-8 тижнів регулярної терапії у 80-90% пацієнтів настає повне загоєння ерозій і виразок стравоходу.

Однак ГЕРХ і рефлюкс-езофагіт — хронічні недуги, мають тенденцію до рецидиву. Пацієнтам необхідно дотримуватися рекомендацій і регулярно відвідувати гастроентеролога навіть за відсутності симптомів.

Читайте також: 

Хвороба Крона — що це, симптоми та лікування

Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки — що це, причини, симптоми, лікування