Лікування та профілактика хвороб вуха, горла, носа є найважливішим фактором в осінньо-зимовий період. Особливо гостро у ЛОР-практиці багатьох лікарів стоїть питання появи та розвитку у пацієнтів такого захворювання як фарингіт. Докладніше про нього та як уникнути запального процесу читайте у нашому сьогоднішньому матеріалі.

Що таке фарингіт?

Фарингіт (CA02 за МКХ-11) — це патологія запального характеру, яка вражає слизову оболонку горлянки та структури її лімфоїдної тканини одночасно. Від цього захворювання однаково страждають як діти, так і дорослі.

Цікавий факт: в оториноларингології хронічна форма фарингіту найчастіше зустрічається у пацієнтів-чоловіків. Ймовірна причина такого феномену криється в випадках тютюнопаління, що часто зустрічаються.

Види

Сучасна медицина класифікує види фарингіту за такими параметрами:

1. За характером перебігу — хронічний та гострий фарингіт.
2. Через виникнення (етіології) захворювання — інфекційний (бактеріальний, стрептококовий, гонококовий, вірусний, герпетичний, хламідійний, грибковий фарингіт) та неінфекційний (алергічний, травматичний та фарингіт, викликаний впливом фізичних факторів або хімічних речовин).
3. За характером перебігу запального процесу слизової оболонки горлянки — атрофічний, гіпертрофічний, гнійний, гранульозний, катаральний, серозний фарингіт.

Симптоми фарингіту

Розвиток гострої форми захворювання відбувається через день-два після дії подразливих факторів або контакту з джерелом зараження. До симптомів фарингіту в даному конкретному випадку належать:

• поява висипки (більше характерно для дітей);
• сльозотеча;
• сухий кашель із гострими нападами вночі;
• відчуття стороннього тіла у горлі;
• больові відчуття при ковтанні (ковтання слини та т. п.);
• почуття дискомфорту та болю в горлянці;
• пирхота у горлі;
• ознаки інтоксикації (втрата апетиту, слабкість, млявість);
• висока температура тіла (до 38-40 °C).

Характерною ознакою перебігу хронічної форми патології є періодичність — стадії загострення та періоди поліпшення чергуються між собою. Клінічними проявами періоду загострення може бути вся симптоматика гострого фарингіту, а вже на стадіях затихання пацієнти можуть спостерігати наступні симптоми:

• відчуття неприємного запаху чи присмаку у роті;
• почуття затікання слизу по задній стінці горлянки;
• відчуття дискомфорту при вдиханні тютюнового диму, запиленого чи холодного повітря;
• відчуття сверблячки чи печіння або в області мигдаликів, або в області горлянки;
• тривале відчуття сухості та пирхота у горлі.

Причини фарингіту

Найбільш поширеними причинами появи та розвитку фарингіту є гриби роду Candida, бактерії (стрептококи, пневмококи та інші), а також віруси (грипу та парагрипу, аденовірусна інфекція).

Однак до інфекційного підвиду захворювання можуть призводити Mycobacterium tuberculosis (збудник туберкульозу), Treponema pallidum (збудник сифілісу) та Bordetella pertussis (збудник кашлюку).

Прояву патології у дорослих та дітей також сприяють такі фактори:

1. Травми ротоглотки.
2. Захворювання з порушенням імунної відповіді (аутоімунні захворювання, алергія), ендокринна патологія та імунодефіцитні стани.
3. Гіповітаміноз та інші дефіцитні стани.
4. Вживання дуже холодної чи гарячої їжі на регулярній основі.
5. Запальні захворювання порожнини рота (карієс та інші), хронічні захворювання навколоносових пазух і порожнини носа.
6. Шкідливі умови виробництва.
7. Тютюнопаління.

Діагностика фарингіту

Найчастіше для діагностування хвороби отоларингологи вдаються до візуального огляду чи фарингоскопії. Як дообстеження пацієнту може бути призначене бактеріологічне дослідження для уточнення збудника.

Також ЛОР-фахівець повинен враховувати схожість симптомів фарингіту з деякими іншими патологіями, а саме захворюваннями блукаючого нерва та крові, запаленням слинних залоз, симптомокомплексами та синдромами, характерними для аутоімунних та нейроендокринних хвороб.

Лікування фарингіту

Процес лікування фарингіту цілком і повністю будується від виду патології. Так, для типового перебігу гострої форми захворювання характерні такі підходи:

• виключення (обмеження) дратівливих факторів — вживання алкоголю, тютюнопаління тощо;
• застосування жарознижувальних та протизапальних препаратів (при необхідності);
• вживання місцевих антисептиків у вигляді інгаляцій, спреїв і льодяників;
• правильне збалансоване харчування (зелень, крупи, фрукти, овочі, відварені яйця, куряча грудка, телятина);
• рясне тепле (не гаряче) пиття;
• дотримання режиму дня (знаходження в будинку, дотримання дбайливого голосового режиму, при необхідності дотримання постільного режиму тощо).

У випадку бактеріальної патології (особливо зі стрептококовою природою запалення) показано медикаментозне лікування у вигляді системних антибіотиків і місцевих антисептиків.

При лікуванні хронічної форми хвороби важливо враховувати причину виникнення захворювання:

1. Гранульозна та гіпертрофічна патологія — показані регулярні малоінвазивні та фізіологічні процедури, а також курси протирецидивного та протизапального лікування.
2. Атрофічний процес — найкращим варіантом є застосування курсів фізіолікування, вітамінотерапії, регенерувальних та зволожувальних засобів.
3. Катаральний процес — слід проводити курси протирецидивної терапії та виключити дратівливі фактори (патологія ШКТ, карієс, куріння).

Алергічний процес — важливо використовувати в лікуванні десенсибілізаційні засоби, антигістамінні препарати, топічні кортикостероїди (при необхідності), а також дотримуватися гіпоалергенної дієти та режиму.

Профілактика фарингіту

Профілактичні методи зниження ризику захворювання фарингітом включає комплекс нескладних методів, якими може та повинна користуватися кожна людина. Він включає:

• часте миття рук;
• максимальне провітрювання житлових і робочих приміщень;
• використання дезінфекційних засобів на загальних поверхнях;
• повноцінне лікування будь-яких алергій;
• усунення будь-яких контактів із чужими склянками, чашками, столовими приладами та їжею;
• уникнення контакту з хімічними подразниками та тютюном.

Реабілітація

У практиці сучасної оториноларингології гостра форма хвороби проходить через 5-7 днів, не провокуючи серйозних ускладнень і переходячи у хронічну форму. Однак пацієнтам з наявністю імунодефіцитних станів або патологій імунної системи через недостатність імунної відповіді варто уважніше ставитися до цієї патології — інакше наслідки можуть бути дуже несприятливими. Так що якщо симптоматика не припиняється більше ніж 10 або 14 днів, а застосування стандартних методів лікування не приносить бажаного результату, то рекомендуємо негайно звернутися до лікаря, щоб розібратися з проблемою.

При хронічному перебігу захворювання необхідно розібратися з факторами, що сприяють виникненню патології слизової оболонки горлянки. Усунувши їх, ваша якість життя та самопочуття безсумнівно зміниться на краще.