Інсулінорезистентність – це порушення метаболічних процесів, за якого клітини організму втрачають чутливість до інсуліну. Це своєю чергою призводить до підвищення його рівня в крові. Цей стан є попередником цукрового діабету 2 типу та метаболічного синдрому, тому своєчасна діагностика та лікування є критично важливими для збереження здоров’я людини.

Симптоми та ознаки

При інсулінорезистентності симптоми часто розвиваються поступово і можуть бути непомітними на ранніх стадіях. 

Ранні появи:

• Постійне відчуття втоми та слабкості
• Підвищений апетит та тяга до солодкого
• Труднощі з концентрацією уваги
• Перепади настрою та дратівливість
• Сонливість після їжі

У пацієнта відбувається збільшення ваги, особливо в області живота (абдомінальне ожиріння), з’являються темні плями на шкірі – найчастіше на шиї, пахвах, між стегнами, підвищується артеріальний тиск, у жінок порушується менструальний цикл.

До пізніх проявів цього стану належать:

• Високий рівень інсуліну в крові при нормальному або підвищеному рівні глюкози
• Схильність до набору ваги, попри дієтичні обмеження
• Підвищена схильність до інфекційних захворювань
• Повільне загоєння ран та порізів

Важливо розуміти, що інсулінорезистентність впливає на весь організм. Це не просто порушення обміну вуглеводів, а комплексний метаболічний розлад.

Причини інсулінорезистентності

При інсулінорезистентності причини можна розділити на декілька основних категорій:

• Генетика: спадкова схильність до розвитку цукрового діабету 2 типу, поліморфізм генів, що відповідають за чутливість до інсуліну, належність по певних етнічних груп;
• Спосіб життя: надлишкова маса тіла та ожиріння, недостатня фізична активність, неправильне харчування з високим вмістом простих вуглеводів та насичених жирів, хронічний стрес та недостатня тривалість сну;
• Гормональні порушення: синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) у жінок, захворювання щитоподібної залози, підвищений рівень кортизолу (синдром Кушинга), менопауза та вікові гормональні зміни;
• Медичні причини: хронічні запальні процеси в організмі, метаболічний синдром, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія (порушення ліпідного обміну).

Вплив інсуліну на організм людини є багатогранним. Інсулін регулює не тільки рівень глюкози в крові, але й впливає на метаболізм жирів і білків, ріст клітин та запальні процеси. При розвитку резистентності цей складний механізм порушується.

Діагностика та аналізи

Під час консультації ендокринолога проводиться детальний тест на інсулінорезистентність для встановлення точного діагнозу. Він включає комплекс досліджень, у який входить перелік лабораторних досліджень, спеціальні тести.

При аналізі на інсулінорезистентність перевіряються наступні показники:

• Глюкоза натще: нормальні значення 3.3-5.5 ммоль/л
• Інсулін натще: нормальні значення 2.6-24.9 мкОд/мл
• C-пептид: показник ендогенної продукції інсуліну
• HbA1c (глікований гемоглобін): відображає середній рівень глюкози за 2-3 місяці

Також лікарі використовують спеціальні тести:

• Пероральний глюкозотолерантний тест (ПГТТ): для визначення реакції організму на навантаження глюкозою
• Індекс HOMA-IR
• Індекс QUICKI: альтернативний метод оцінки інсулінорезистентності

За необхідності 

• Ліпідограма (загальний холестерин, ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцериди)
• Функція печінки (АЛТ, АСТ, білірубін)
• Функція нирок (креатинін, сечовина)
• Гормони щитоподібної залози (ТТГ, Т4)

Як перевірити інсулінорезистентність правильно? Важливо дотримуватися умов підготовки до аналізів: здавати кров натще після 8-12 годинного голодування, напередодні дослідження уникати стресу та фізичних навантажень.

Норми та показники

Якщо виявлений індекс нома підвищений — що робити – це питання, яке часто виникає у пацієнтів після отримання результатів аналізів. Правильно розшифрувати результати та надати рекомендації щодо подальших дій здатен тільки лікар. Але нижче приведемо величини нормальних показників та їх відхилень:

Індекс HOMA-IR:

• Норма: менше 2.7
• Помірна інсулінорезистентність: 2.7-5.0
• Виражена інсулінорезистентність: більше 5.0

Глюкоза крові:

• Натще: 3.3-5.5 ммоль/л
• Порушена глюкоза натще: 5.6-6.9 ммоль/л
• Порушена толерантність до глюкози: 7.8-11.0 ммоль/л через 2 години після ПГТТ

Інсулін:

• Натще: 2.6-24.9 мкОд/мл
• Підвищений рівень: понад 25 мкОд/мл

HbA1c:

• Норма: менше 5.7%
• Преддіабет: 5.7-6.4%
• Цукровий діабет: 6.5% і вище

Ліпідні показники:

• Загальний холестерин: менше 5.0 ммоль/л
• ЛПНЩ: менше 3.0 ммоль/л
• ЛПВЩ: більше 1.0 ммоль/л (чоловіки), більше 1.2 ммоль/л (жінки)
• Тригліцериди: менше 1.7 ммоль/л

Резистентність до інсуліну часто супроводжується порушеннями ліпідного обміну. Тому комплексна оцінка всіх показників — важлива складова правильної діагностики.

Лікування та зниження інсулінорезистентності

Як лікувати інсулінорезистентність? Це комплексний підхід, що включає модифікацію способу життя, дієту та медикаментозну терапію. Чи можна вилікувати інсулінорезистентність повністю? При правильному підході та дотриманні всіх рекомендацій можна значно покращити чутливість до інсуліну та нормалізувати метаболічні процеси.

Харчування та дієта

При інсулінорезистентності дієта — ключовий компонент успішного лікування. За наявності інсулінорезистентності харчування має базуватися на принципах низького глікемічного індексу та збалансованого надходження макронутрієнтів.

Що можна їсти при інсулінорезистентності:

• Білки: нежирне м’ясо (курка, індичка, телятина), риба, морепродукти, яйця, бобові
• Складні вуглеводи: цільнозернові крупи (гречка, вівсянка, бурий рис), кіноа, ячмінь
• Овочі: листяна зелень, броколі, цвітна капуста, кабачки, баклажани, помідори, огірки
• Здорові жири: авокадо, горіхи, насіння, оливкова олія, жирна риба
• Фрукти з низьким глікемічним індексом: ягоди, яблука, груші, цитрусові

Що не можна їсти при інсулінорезистентності:

• Цукор та солодощі
• Білий хліб та вироби з білого борошна
• Солодкі напої та соки
• Фастфуд та смажена їжа
• Оброблені продукти з високим вмістом трансжирів
• Алкогольні напої

Необхідно їсти 4-5 разів на день, уникання переїдання, споживати 1.5-2 літри водина день.

Фізична активність

Як знизити інсулінорезистентність за допомогою фізичних навантажень? Регулярна фізична активність є одним з найефективніших способів підвищення чутливості до інсуліну.

Рекомендовані види активності:

• Аеробні вправи: ходьба, біг, плавання, велосипед 
• Силові тренування
• Високоінтенсивні інтервальні тренування (HIIT)
• Йога та стретчинг

Препарати

Препарати для лікування інсулінорезистентності призначаються виключно лікарем після ретельного обстеження. 

Основні групи препаратів, які використовуються для корекції цього стану:

• Бігуаніди (Метформін): зменшують продукцію глюкози печінкою, покращують утилізацію глюкози периферичними тканинами, мають протизапальну дію
• Тіазолідиндіони (Піоглітазон): покращують чутливість тканин до інсуліну, мають протизапальну дію, використовуються при поєднанні з діабетом 2 типу
• Інгібітори альфа-глюкозидази (Акарбоза): сповільнюють всмоктування вуглеводів, знижують постпрандіальну глікемію

• Вітамін D
• Магній:
• Хром
• Омега-3 жирні кислоти:

Як вилікувати інсулінорезистентність ефективно? Найкращі результати досягаються при комбінованому підході: дієта + фізична активність + медикаментозна терапія під наглядом лікаря.

Наслідки інсулінорезистентності

Нелікована інсулінорезистентність може призвести до серйозних ускладнень:

• Метаболічні порушення: цукровий діабет 2 типу, ожиріння, гіпертензія, дисліпідемію, неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП);
• Серцево-судинні ускладнення: артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, інсульт, атеросклероз судин;
• Ендокринні порушення: синдром полікістозних яєчників у жінок, порушення фертильності, гормональні дисбаланси;

• Онкологічні захворювання (рак молочної залози, товстої кишки, простати);
• Деменція та хвороба Альцгеймера;
• Синдром сонного апное;
• Хронічні запалення.

Як подолати інсулінорезистентність? На ранніх стадіях критично важливо вчасно звернутися за медичною допомогою для запобігання розвитку цих серйозних ускладнень.

Профілактика резистентності до інсуліну

Профілактичні заходи є найкращим способом запобігання розвитку вказаного патологічного стану:

• Дотримання дієти: підтримання здорового співвідношення макронутрієнтів, обмеження споживання простих вуглеводів та цукру, контроль калорійності раціону
• Регулярна фізична активність

• Достатня тривалість сну (7-9 годин на добу)
• Уникання хронічного стресу
• Регулярні прогулянки на свіжому повітрі

• Підтримання індексу маси тіла в межах 18.5-24.9 кг/м²
• Регулярні медичні огляди

На інсулінорезистентність аналіз рекомендується проходити щороку людям з груп ризику.

Як знизити інсулінорезистентність природними методами? Необхідно дотримуватися всіх вищезазначених заходів профілактики.

Висновок

Інсулінорезистентність є серйозною медичною проблемою, яка потребує комплексного підходу до діагностики та лікування. Раннє виявлення та своєчасне втручання значно покращують прогноз та якість життя пацієнтів. Основу успішного лікування складають модифікація способу життя, правильне харчування, регулярна фізична активність та, за потреби, медикаментозна терапія під наглядом спеціаліста.

Пам’ятайте, що самолікування може бути небезпечним. При підозрі на інсулінорезистентність обов’язково зверніться до кваліфікованого ендокринолога для отримання професійної консультації та призначення відповідного лікування.

Читайте також:

Аутоімунні захворювання: що це, причини, симптоми, лікування

Цукровий діабет: що це таке, причини, симптоми, лікування