УЗД лімфовузлів: що потрібно знати перед дослідженням
31.07.2024Що таке УЗД лімфовузлів?
УЗД лімфовузлів — це метод діагностики, який дає змогу візуалізувати й оцінити стан лімфатичних вузлів організму. Ультразвукове дослідження лімфатичних вузлів ґрунтується на принципі ехолокації: високочастотні звукові хвилі, що генеруються спеціальним датчиком, проникають у тканини тіла і відбиваються від них. Відбиті сигнали вловлюються цим же датчиком і перетворюються на цифрове зображення, яке відображається на екрані ультразвукового апарату.
Навіщо робити УЗД лімфовузлів?
Це дослідження відіграє важливу роль у діагностиці різних захворювань і станів організму. УЗД лімфатичних вузлів допомагає виявити запальні процеси на ранніх стадіях, коли вони ще не проявляються клінічно. Це особливо важливо під час діагностики інфекційних захворювань, таких як фарингіт, ларингіт або тонзиліт, коли збільшення лімфовузлів може бути першою ознакою патології, що розвивається. Крім того, це дослідження незамінне в разі підозри на онкологічні захворювання, даючи змогу виявити метастази в лімфатичних вузлах. УЗД також використовується для оцінки результативності проведеного лікування і моніторингу стану лімфатичної системи у пацієнтів з хронічними захворюваннями.
Які групи лімфовузлів можна досліджувати?
УЗД дає змогу оцінити стан практично всіх поверхнево розташованих груп лімфовузлів, а також деяких глибоких груп.
- Шийні лімфовузли — одна з найбільш часто досліджуваних груп. Вони включають підщелепні, підборіддя, передні і задні шийні, привушні лімфовузли. Ця група перша реагує на інфекції верхніх дихальних шляхів, захворювання порожнини рота і глотки. Їхнє збільшення може бути ознакою як банального тонзиліту або отиту, так і серйозних захворювань, включно з лімфомою або раком щитоподібної залози.
- Пахвові — часто досліджуються при підозрі на захворювання молочної залози або шкіри верхніх кінцівок. Їх збільшення може бути ознакою раку молочної залози, меланоми або лімфоми.
- Пахові лімфовузли збільшуються в розмірах при інфекціях сечостатевої системи, захворюваннях нижніх кінцівок або при деяких видах раку, таких як рак яєчка або рак шийки матки.
- Надключичні та підключичні лімфовузли часто досліджують у разі підозри на онкологічні захворювання, оскільки їхнє збільшення може бути ознакою метастазування раку легенів, молочної залози або органів черевної порожнини.
- Внутрішньогрудні лімфовузли, хоча і розташовані глибоко, також можуть бути візуалізовані за допомогою УЗД. Їхнє збільшення може бути ознакою саркоїдозу, туберкульозу або раку легенів.
- Внутрішньочеревні лімфовузли, включно з мезентеріальними і парааортальними, можуть бути досліджені при підозрі на захворювання органів черевної порожнини або заочеревинного простору.
Що можна діагностувати за допомогою УЗД лімфовузлів у різних зонах?
Цей метод обстеження універсальний, оскільки дає змогу діагностувати широкий спектр захворювань у різних ділянках тіла.
У шийній ділянці УЗД допомагає виявити запальні процеси. Збільшення і зміна структури шийних лімфовузлів може вказувати на наявність інфекційного мононуклеозу, туберкульозу лімфовузлів або навіть на лімфому на ранній стадії. Під час обстеження щитоподібної залози УЗД шийних лімфовузлів допомагає виявити можливі метастази раку щитоподібної залози.
Під час обстеження пахвових лімфовузлів можна виявити ознаки маститу або раку молочної залози на ранніх стадіях. Зміни в цих лімфатичних вузлах також можуть бути пов’язані з меланомою шкіри верхніх кінцівок або тулуба.
УЗД пахових лімфовузлів часто проводять у разі підозри на інфекції сечостатевої системи або захворювання шкіри нижніх кінцівок. Збільшення цих лімфовузлів може бути ознакою венеричних захворювань, таких як сифіліс або лімфогранульома венерична. Крім того, зміни в пахових лімфовузлах можуть вказувати на наявність раку яєчка, раку шийки матки або меланоми нижніх кінцівок.
Дослідження внутрішньогрудних лімфовузлів може допомогти в діагностиці пневмонії, туберкульозу або саркоїдозу.
Важливо зазначити, що збільшення лімфовузлів може бути пов’язане не тільки з локальними процесами, а й із системними захворюваннями, такими як лімфома або лейкемія. У цих випадках зміни можуть спостерігатися в декількох групах вузлів одночасно.
Дослідження лімфовузлів також відіграє важливу роль у діагностиці аутоімунних захворювань, таких як системний червоний вовчак або ревматоїдний артрит, за яких може спостерігатися генералізована лімфаденопатія.
Що аналізують під час УЗД лімфовузлів?
Під час проведення УЗД лікар оцінює кілька ключових параметрів, кожен з яких несе важливу діагностичну інформацію.
- Розмір — є одним із найважливіших показників. У нормі розмір лімфовузла не повинен перевищувати певних значень, які варіюються залежно від локалізації. Наприклад, нормальний розмір шийних лімфовузлів зазвичай не перевищує 10 мм у діаметрі. Їх збільшення понад норму може свідчити про патологічний процес.
- Форма лімфовузла також має діагностичне значення. У нормі вони мають бути овальними або бобовидними. Округла форма може бути ознакою злоякісного процесу.
- Контури здорового лімфовузла чіткі та рівні. Нечіткі або переривчасті контури можуть вказувати на запальний або пухлинний процес, за якого відбувається проростання капсули лімфовузла.
- Структура — оцінюється на предмет однорідності. Нормальний лімфатичний вузол має однорідну структуру з чітко помітними корковим і мозковим шарами. Неоднорідність структури може бути ознакою патології, наприклад, метастатичного ураження або некротичних змін при запаленні.
- Ехогенність (здатність відбивати ультразвукові хвилі) також важлива для оцінки стану лімфовузла. Нормальний вузол має знижену ехогенність порівняно з навколишніми тканинами. Підвищення ехогенності може спостерігатися за жирової інволюції лімфовузла, а значне зниження ехогенності може вказувати на злоякісний процес.
Крім того, лікар оцінює кровотік усередині лімфовузла і навколо нього. У нормі кровотік мінімальний і визначається тільки в ділянці воріт. Його посилення часто спостерігається при запальних процесах, а поява хаотичного кровотоку може бути ознакою злоякісного ураження.
Наявність патологічних утворень, таких як кісти або кальцинати, також фіксується під час дослідження. Кальцинати можуть бути ознакою перенесеного туберкульозу або метастазів деяких видів раку.
Важливо також оцінити стан навколишніх тканин. Зміни в них можуть дати додаткову інформацію про характер патологічного процесу.
Показання для дослідження лімфовузлів
Обстеження лімфатичних вузлів може бути рекомендовано в різних клінічних ситуаціях.
Найбільш очевидним показанням є їхнє збільшення лімфовузлів локалізованої (що зачіпає одну групу лімфовузлів) або генералізованої (що зачіпає кілька груп). В обох випадках УЗД допомагає оцінити ступінь збільшення, структуру лімфовузлів і характер змін у них.
Хворобливість під час пальпації лімфовузлів також є вагомою підставою для проведення УЗД. Хворобливість може вказувати на гострий запальний процес, але також може бути ознакою пухлини,що швидко зростає, що у свою чергу спричиняє розтягнення капсули лімфовузла.
При підозрі на інфекційні захворювання, особливо якщо вони супроводжуються лихоманкою або іншими системними симптомами, дослідження лімфовузлів може надати важливу діагностичну інформацію. Наприклад, при інфекційному мононуклеозі характерне збільшення шийних і пахвових лімфовузлів, яке можна детально оцінити за допомогою УЗД.
У пацієнтів з онкологічними захворюваннями УЗД часто проводиться для оцінки поширеності процесу та ефективності лікування.
Цікаво, що навіть такі неспецифічні симптоми, як головний біль нез’ясованого генезу або незрозуміла втрата ваги, можуть стати приводом для проведення УЗД лімфовузлів. Ці симптоми іноді пов’язані із системними захворюваннями — лімфома або системні аутоімунні захворювання.
У пацієнтів із хронічними захворюваннями, такими як ревматоїдний артрит або системний червоний вовчак, періодичне УЗД лімфовузлів може бути частиною плану спостереження за перебігом захворювання та оцінки ефективності лікування.
У педіатричній практиці УЗД лімфовузлів часто проводять у разі рецидивуючих інфекцій верхніх дихальних шляхів, щоб оцінити реактивність імунної системи дитини і виключити більш серйозні захворювання.
Нарешті, УЗД лімфовузлів може бути рекомендовано в рамках профілактичних обстежень, особливо у людей з підвищеним ризиком розвитку онкологічних захворювань.
Протипоказання для дослідження лімфовузлів
Ультразвукова діагностика лімфовузлів є безпечною процедурою, яка практично не має протипоказань. Однак існують деякі ситуації, коли слід проявити обережність. Наявність відкритих ран або пошкоджень шкіри в ділянці дослідження може стати тимчасовим протипоказанням, адже контакт з ультразвуковим датчиком може спричинити дискомфорт або навіть погіршити стан рани. У разі важкого стану пацієнта, коли будь-які маніпуляції можуть призвести до погіршення його самопочуття, рішення про проведення УЗД слід ухвалювати з особливою обережністю. У таких ситуаціях лікар має ретельно зважити потенційні ризики та користь від дослідження.
Підготовка до УЗД лімфовузлів
Підготовка до УЗД лімфатичних вузлів мінімальна, що є однією з переваг цього методу діагностики. Проте є кілька рекомендацій, які допоможуть забезпечити максимальну ефективність дослідження.
Перед діагностикою рекомендується прийняти душ, щоб шкіра була чистою. Це покращує контакт датчика зі шкірою і якість одержуваного зображення. Однак не слід використовувати лосьйони або креми для тіла в день дослідження, оскільки вони можуть створити додатковий шар між шкірою і датчиком, погіршуючи якість зображення.
Якщо планується дослідження в ділянці пахв, слід утриматися від використання дезодорантів, антиперспірантів або пудри в цій зоні.
Для дослідження шийних лімфовузлів рекомендується зняти прикраси з шиї (ланцюжки, кулони), оскільки вони можуть заважати руху датчика.
Важливо повідомити лікаря про всі наявні захворювання і прийняті медикаменти. Деякі ліки можуть впливати на стан лімфовузлів, і ця інформація допоможе фахівцеві правильно інтерпретувати результати дослідження.
Якщо раніше проводилися інші дослідження (наприклад, КТ або МРТ), бажано принести їхні результати на прийом. Це дасть змогу лікарю порівняти дані й отримати повнішу картину.
Пацієнтам із підвищеною тривожністю рекомендується обговорити з лікарем можливість застосування легких заспокійливих засобів перед процедурою, оскільки напруга м’язів може ускладнити дослідження, особливо в ділянці шиї.
Як проходить УЗД лімфовузлів?
Перед початком дослідження лікар розмовляє з пацієнтом, уточнюючи скарги, анамнез і мету дослідження. Це допомагає сфокусувати увагу на найбільш важливих зонах.
Потім пацієнт лягає на кушетку. Положення тіла може змінюватися залежно від того, яка група лімфовузлів досліджується. Далі лікар наносить на досліджувану ділянку спеціальний гель, який покращує проведення ультразвукових хвиль. Гель може здатися прохолодним під час першого контакту зі шкірою, але швидко нагрівається до температури тіла.
Потім за допомогою датчика лікар досліджує необхідні ділянки, переміщаючи його по шкірі. Датчик випромінює високочастотні звукові хвилі, які проникають у тканини і відбиваються від них. Відбиті сигнали вловлюються датчиком і перетворюються на зображення на екрані ультразвукового апарату.
Під час дослідження пацієнт може відчувати легкий тиск від датчика, але це не повинно викликати болю або сильного дискомфорту. Якщо виникає біль, важливо повідомити про це лікаря.
Лікар може попросити пацієнта змінити положення або глибоко вдихнути, щоб краще візуалізувати певні групи лімфовузлів. Процедура займає від 15 до 30 хвилин, залежно від кількості досліджуваних зон.
Після завершення дослідження гель легко видаляється зі шкіри за допомогою паперового рушника. Пацієнт може одразу повернутися до своїх справ, оскільки процедура не потребує періоду відновлення.
Лікар може відразу надати попередні результати дослідження, але для повного аналізу і формування висновку може знадобитися деякий час.
На закінчення варто підкреслити, що УЗД лімфовузлів — це результативний і безпечний метод діагностики, який дає змогу оцінити стан лімфатичної системи та виявити різні патології на ранніх стадіях. Регулярне обстеження може допомогти в ранньому виявленні різних захворювань, що підвищує шанси на успішне лікування. Пацієнтам рекомендується не нехтувати профілактичними оглядами та звертатися до лікаря за появи будь-яких тривожних симптомів.
Последние новости
Яєчники – це парні статеві залози, які є найважливішою частиною жіночої репродуктивної системи. Вони розташовані в порожнині малого таза з обох боків від матки та мають мигдалеподібну форму. Розмір кожного яєчника в нормі становить приблизно 3-5 см у довжину. Ці органи виконують дві життєво важливі функції: виробляють жіночі статеві гормони (естрогени та прогестерон) та яйцеклітини, […]
Наближення пологів — надзвичайно важливий період у житті вагітної жінки, сповнений хвилювань, очікувань та фізіологічних змін. Передвісники пологів — це унікальний комплекс сигналів, які організм надсилає напередодні народження дитини. Розуміння особливостей третього триместру вагітності допоможе майбутній мамі підготуватися до одного з найважливіших моментів у її житті. Що таке передвісники пологів? Передвісники пологів — це комплексні […]
Що таке бородавки? Бородавки — це доброякісні шкірні утворення, що розвиваються внаслідок присутності в організмі вірусу папіломи людини (ВПЛ). Вони можуть з’являтися на різних ділянках тіла, найчастіше на руках, ногах, обличчі та статевих органах. Мають різноманітні форми та розміри — від невеликих плоских до великих вузлуватих. Бородавки характеризуються шорсткою, бородавчастою поверхнею і зазвичай не викликають […]
Артеріальний тиск — це сила, з якою кров тисне на стінки артерій під час скорочення та розслаблення серця. Він є одним з основних показників стану серцево-судинної системи та здоров’я людини загалом.. Показники артеріального тиску Артеріальний тиск складається з двох основних показників — систолічного (максимальний тиск, який виникає під час скорочення серця) та діастолічного тиску (мінімальний […]
Нетримання сечі – це поширена хвороба, з якою стикається велика кількість жінок (рідше – чоловіків). Систематичне ігнорування симптомів захворювання може призвести до складних наслідків цієї хвороби. Аби попередити ускладнення та запобігти розвитку хвороби, необхідно ознайомитися із симптомами, а також обрати із лікарем правильну стратегію лікування. Під нетриманням (інконтиненцією) розуміють мимовільне виділення сечі з сечовивідного каналу. […]