Багато хто з нас з дитинства знайомий з такою рослиною, як кропива, а точніше, з доволі неприємним впливом під час контакту з нею, що спричиняє тривале печіння та свербіж. У цій статті ми поговоримо про захворювання, зовнішня симптоматика якого нагадує “вжалення” кропивою, звідки й походить назва хвороби – кропив’янка.

Крім чергового запитання, що це за хвороба така, ми обговоримо її види, причини їхньої появи, характерні симптоми й ускладнення захворювання, а також найпоширеніші способи діагностики, лікування та профілактики хвороби.

Що таке кропив’янка?

Кропив’янка (L50 за МКХ-10) – це поширений дерматит алергічного характеру, що проявляється появою на шкірі та слизових оболонках висипань, які сверблять, у формі пухирів, папул з яскраво вираженим набряком і почервонінням. Свербіж та висипання можуть виникати по всьому тілу, варіюючись за інтенсивністю і тривалістю проявів.

Види кропив’янки

Існує кілька класифікацій кропив’янки залежно від тих чи інших чинників.

1. Особливості перебігу захворювання:
   1. Гостра форма – симптоми проявляються раптово і тривають менше ніж 6 тижнів, періоди загострення чергуються з ремісіями.
   2. Хронічна форма – симптоматика триває впродовж 6 тижнів і більше, причини появи якої часто мають неясний характер.
2. Ступінь активності:
   1. Легка – за добу утворюються не більше 20 пухирів, свербіж має помірний характер і не завдає занепокоєння.
   2. Середня – від 20 до 50 папул за добу, свербіж уже спричиняє занепокоєння, проте жодним чином не позначається на фізичній активності та повноцінному сні пацієнта.
   3. Інтенсивна – за добу понад 50 пухирів, які нерідко зливаються між собою, характерний сильно виражений свербіж заважає спати та вести звичний спосіб життя.
3. Механізм і причини появи хвороби:
   1. Алергічна (імунна) форма:
      1. IgE-опосередкована (атопічна) – пов’язана з виробленням імуноглобулінів.
      2. Не-IgE-опосередкована (інфекційно-алергічна та аутоімунна) – не пов’язана з антитілами, причина виникнення полягає у виробленні великої кількості цитокінів (ймовірно).
   2. Неалергічна форма:
      1. Фізична – холодова, теплова, сонячна, дермографічна (виникає через незначний тиск, тертя або дряпання шкіри), вібраційна, пов’язана з тиском.
      2. Особлива – аквагенна (бурхлива реакція на воду), холінергічна (через надмірне потовиділення), пов’язана з фізичним навантаженням.

Причини появи кропив’янки

Механізм розвитку такого алергічного реактивного стану запускає викид у кров великої кількості гістаміну – тканинного гормону, що регулює життєво важливі функції організму та відіграє значну роль у патогенезі низки хворобливих станів.

Такий процес можна ознаменувати як тимчасову реакцію на певний алерген або ж постійний його вплив на організм, що є сигналом про серйозні порушення в роботі. Вплив гістаміну призводить до збільшення проникності дрібних судин, просочування рідини з них у глибокі шари шкіри, що й призводить до виникнення характерних пухирів (папул).

Причини гострої форми

Чому з’являється гостра кропив’янка? Причиною розвитку цього стану можуть стати відразу кілька чинників:

• алергічна реакція на харчові продукти (цитрусові, горіхи, морепродукти, риба тощо);
• лікарські препарати (антибіотики, аспірин, протизапальні засоби, вітаміни, препарати для контрастування);
• укуси комах;
• пилок і насіння рослин.

В основі механізму розвитку лежить миттєва реакція імунної системи на введення алергену.

Причини хронічної форми

Причинами для появи хронічної кропив’янки можуть послужити такі каталізатори:

• аутоімунні процеси (наприклад, наявність аутоімунних захворювань);
• хронічні інфекції (злоякісні та доброякісні новоутворення, виразка шлунка, гастрит, захворювання щитоподібної залози тощо);
• гормональні порушення (спричинені порушенням обміну речовин, дисфункцією статевих гормонів або гормонів щитоподібної залози);
• стрес і психологічні чинники.

Симптоми кропив’янки

Які симптоми характерні за кропив’янки? Класичною ознакою наявності хвороби виступає свербіж і поява висипань на шкірі рожевого або червоного кольору у формі пухирів (папул). При цьому розмір і форма таких утворень, так само як їхня кількість і розташування, можуть різнитися.

Найчастіше висип вражає ділянки тіла з великою кількістю підшкірної клітковини – геніталії, вуха, пальці, губи, повіки. Термін існування папул становить 1-2 дні, проте якщо контакт з алергеном продовжиться, на шкірі виникнуть нові новоутворення. У підсумку перебіг захворювання може розтягнутися на місяці, а іноді навіть на роки (за хронічного перебігу).

Великі висипання можуть негативно позначитися на загальному самопочутті пацієнта, створюючи відчуття слабкості, головного болю або підйому температури. Інтенсивність свербежу може різнитися – від незначного до позамежного. У разі тривалого перебігу хвороби спостерігаються порушення сну, що, своєю чергою, може призвести до депресивних станів, нервозності, зайвої дратівливості.

Ускладнення кропив’янки

Несвоєчасна діагностика та лікування хвороби може призвести до таких несприятливих наслідків кропив’янки:

1. Ангіоневротичний набряк або набряк Квінке – характерний набряк глибоких шарів шкіри, слизових і підшкірної клітковини. Набряк може розвиватися як одночасно з кропив’янкою, так і бути її наслідком. Можливий розвиток набряку гортані, утруднення дихання та удушення.
2. Міокардит і гломерулонефрит – до ускладнення призводить порушення проникності судинної стінки, що стає причиною порушення ритму серця і фільтраційної функції нирок.
3. Анафілактичний шок – небезпечний стан, який супроводжується пригніченням усіх життєво важливих функцій організму. У цьому стані існує серйозна загроза життю, тому пацієнту потрібне надання негайної медичної допомоги.
4. Гнійне ураження шкіри – виникає внаслідок потрапляння бактеріальної флори на розчесані уражені ділянки від кропив’янки, призводячи до появи гнійників і фурункулів.

Діагностика кропив’янки

Діагностика включає збір анамнезу, фізикальний огляд лікарем-дерматологом, а також проведення спеціальних алергологічних тестів і лабораторних досліджень, таких як УЗД щитоподібної залози для виявлення алергенів і оцінки загального стану організму.

Клінічні дослідження можуть включати загальний аналіз крові, тести на імуноглобуліни (IgE), а також провокаційні та елімінаційні тести для визначення конкретних алергенів.

Лікування кропив’янки

Методи лікування кропив’янки спрямовані на полегшення симптомів, усунення основної причини захворювання та запобігання новим загостренням. Способи лікування кропив’янки включають:

• протиалергійні (антигістамінні) та протизапальні препарати для зниження свербіння і висипань;
• протизапальні та протиалергічні мазі для місцевого застосування;
• корекцію дієти та виключення продуктів, що викликають алергію;
• імуномодулювальну терапію за аутоімунних причин захворювання;
• керування стресом і психотерапію за необхідності.

У важких випадках може знадобитися госпіталізація і введення кортикостероїдів або проведення плазмаферезу.

Профілактика кропив’янки

Профілактичні заходи запобігання хворобі включають уникнення відомих алергенів, контроль за рівнем стресу, правильне харчування, підтримання здорового способу життя, контроль за станом шкіри, а також вчасне звернення до фахівців за перших симптомів захворювання.

Рекомендується також регулярне спостереження в алерголога або дерматолога, особливо для людей із хронічною формою кропив’янки, щоб вчасно виявляти та коригувати фактори, які провокують загострення, а також для раннього виявлення можливих проблем з алергією та шкірою.