Скарги на хвороби шлунково-кишкового тракту (ШКТ) є одними з найчастіших причин звернення пацієнтів до лікарів-гастроентерологів. При цьому часто люди ігнорують легку симптоматику та приходять вже з досить занедбаною формою патології, що загрожує іншими ускладненнями. Про один із них детально поговоримо сьогодні — що таке холецистит?

Холециститом (DC12 по МКХ-11) називається запальний процес, що виникає в жовчному міхурі, який вважається найбільш поширеним ускладненням жовчнокам’яної хвороби. Розвиток патології не залежить від статі та віку, а для дітей і підлітків характерний безкам’яний перебіг хвороби.

Причини

Основними причинами появи та розвитку холециститу є інфекційний процес у жовчному міхурі (наявність вірусів і бактерій, рідше — найпростіших і паразитів) та застій жовчі. Також до розвитку хвороби призводять:

1. Вроджені анатомічні аномалії — застій жовчі провокує звуження проток, перетяжки міхура, викривлення, рубці.
2. Дискінезія жовчовивідних шляхів — дана хвороба є причиною недостатнього спорожнення органу, виникнення запалення та утворення каменів.
3. Жовчнокам’яна хвороба — застій жовчі та підтримка запального процесу викликає утворення конкрементів (так званих каменів), які викликають появу спайок, травмують слизову та закорковують просвіт.
4. Інші новоутворення та захворювання (в т. ч. пухлини і кісти).

Патогенез

Головною ознакою холециститу є застій жовчі, внаслідок чого стійкість епітелію слизової до патогенної флори та його захисна функція відчутно скорочуються. Своєю чергою, жовч перетворюється на плодючий ґрунт для активного розмноження мікробів, утворення токсинів та поширення запалення через прогресування хвороби. Водночас зменшується і скорочувальна здатність жовчного міхура, що призводить до появи у жовчі гною та слизу.

При переході запалення до сусідніх тканин відбувається формування абсцесу. До появи крововиливів у стінках міхура призводять порушення кровообігу. Окремі ділянки тканин відмирають (прояв некрозу).

Ні для кого не є секретом, що ці патологічні зміни згубно впливають на здоров’я людини. Саме тому дуже важливо визначити у себе перші симптоми холециститу та розпочати лікування патології. Тільки такий підхід здатний зменшити ризик перетікання хвороби у хронічний процес та уникнути постійної багаторічної терапії.

Фактори ризику

Загострення холециститу відбувається на тлі цілого ряду провокаційних факторів:

• спадковість;
• відсутність необхідних навантажень і сидяча робота;
• зловживання алкогольними напоями;
• тютюнопаління;
• закидання ферментів підшлункової залози;
• неправильне та незбалансоване харчування;
• гормональні перебудови в організмі, що відбуваються під час вагітності, менопаузи тощо;
• зміна нормальної консистенції та складу жовчі.

Класифікація захворювання

Сучасна гастроентерологія класифікує патологію залежно від таких факторів:

1. Ступені вираженості ознак та запально-деструктивних змін — гострий (перебіг з явною інтоксикацією та клінічними проявами) і хронічний (повільний перебіг без явних симптомів) холецистит.
2. З урахуванням походження захворювання — калькульозний (наявність каменів у жовчному міхурі) та некалькульозний (безкам’яний) холецистит.

До того ж існують легка, середня та важка форма захворювання, а також рецидивний, монотонний та перемежований види перебігу патології.

Симптоми захворювання

Характерність ознак холециститу залежить від форми захворювання.

Так, для гострої форми характерні жовтяничність і свербіж шкіри, гіркий присмак у роті, тягучі болі через вживання алкоголю чи переїдання.

Що стосується хронічної форми хвороби, то часто пацієнти з таким діагнозом нарікають на біль у вигляді нападів, що віддає в ключицю, плече та лопатку. Неприємні відчуття також можуть виникати після фізичних навантажень, стресу та похибок у харчуванні. Нерідко біль супроводжують пітливість, безсоння, слабкість. Крім основної симптоматики також можуть виявлятися знижений артеріальний тиск, тахікардія, підвищена температура, порушення “стула”, здуття живота, нудота та блювання.

Діагностика

Діагностування патології включає консультацію гастроентеролога та проведення первинного огляду. Для підтвердження виду та ступеня хвороби лікар може направити пацієнта на такі процедури:

• холецистохолангіографію;
• фракційне дуоденальне зондування;
• ультразвукове дослідження (УЗД) жовчного міхура.

В рамках дообстеження лікар-гастроентеролог може призначити проходження:

• мультизрізової чи мультиспіральної комп’ютерної томографії (МСКТ);
• лапароскопії;
• фіброгастродуоденоскопії (ФГДС);
• лабораторного дослідження крові.

Перебіг хвороби та ускладнення

У випадку несвоєчасного виявлення та лікування захворювання існує великий ризик виникнення таких серйозних проблем:

1. Гангрени жовчного міхура — виникає через порушення мікроциркуляції крові з подальшим змертвінням тканин.
2. Сепсису — розвивається на тлі застою жовчі з її інфікуванням і проникненням хвороботворних мікроорганізмів у кров.
3. Водянки жовчного міхура з подальшим його розривом та перитонітом — провокується надмірним розтягуванням органу та запальним процесом.

Методи лікування холециститу

Методика лікування холециститу включає два основні етапи: консервативна терапія та хірургічне втручання.

Базою для лікування гострої та хронічної форми хвороб при консервативній методиці є прийом препаратів (спазмолітиків, знеболювальних засобів, при необхідності антибактеріальних), дотримання спеціальної дієти та проходження фізіотерапії.

До операції вдаються лише у випадку перебігу жовчнокам’яної хвороби з ризиками ускладнень та частими рецидивами. Основними хірургічними методиками у боротьбі з холециститом є:

• лапароскопічна методика (операційне втручання без великих розрізів черевної порожнини);
• відкрите хірургічне втручання (вдаються лише за наявності у пацієнта механічної жовтяниці, ускладнених форм захворювання та ожиріння);
• ударно-хвильова літотрипсія (методика дроблення каменів у разі їх наявності).

Дієта при холециститі

Що стосується дієти при холециститі, то загальний її принцип полягає в дробовому харчуванні не менше 5-6 разів на день з вживанням продуктів у запеченому, вареному та тушкованому видах. Спеціальне харчування при холециститі дозволяє не тільки запобігти появі захворювання, але й скоротити ризики його ускладнень. Що ж можна вживати в їжу?

1. Фосфоліпіди (морква, салат, капуста).
2. Вітамін E (печінка, паприка, авокадо, мигдаль, горіхи, насіння).
3. Жирні поліненасичені кислоти (риба, лляна олія, чіа, м’ясо диких тварин, гірчична олія).
4. Овочі, фрукти, висівки.
5. Сухарі, несолодке печиво, хліб, крупи, макарони, молочні супи.
6. Мармелад, кориця, ваніль, зелень, некисле варення, сухофрукти, негострі соуси (вживати не бажано, але можна).

Що вкрай заборонено включати в меню свого раціону при холециститі?

• алкоголь;
• газовані напої;
• какао;
• кава;
• шоколадні цукерки;
• жирні молочні продукти;
• кислі овочі;
• гострі приправи;
• яєчні жовтки;
• бобові;
• гриби.

Профілактика

Профілактика холециститу включає такі дії, яких варто дотримуватись, щоб знизити ймовірність розвитку хвороби:

1. Відмова від вживання алкогольних напоїв та тютюнопаління.
2. Мінімальне вживання, а краще повне виключення рафінованих, копчених, смажених і жирних продуктів.
3. Дробне харчування (прийом їжі часто, але невеликими порціями).
4. Регулярна фізична активність.