Аденоміоз: що це, причини, симптоми, лікування
04.06.2024Що таке аденоміоз?
Аденоміоз — це гінекологічне захворювання, за якого клітини ендометрія (внутрішнього шару матки) вростають у м’язовий шар матки (міометрій). Це призводить до утворення вогнищ ендометріальної тканини всередині стінки матки, що з часом може спричинити цілу низку проблем.
Тривалий час захворювання може ніяк не проявлятися, тому жінки часто не звертаються до лікаря до появи перших симптомів. Тому вкрай важливо щорічно проходити профілактичний огляд для раннього виявлення цієї недуги.
Види аденоміозу
Залежно від локалізації та поширеності ураження матки розрізняють кілька видів цього захворювання:
- Вузловий або аденоматозний вузол. За цього виду патології відбувається утворення чітко окресленого щільного вузла розміром до 5 см у м’язовому шарі матки. Вузол має капсулу і складається з ендометріоїдної тканини з кістозними порожнинами і кров’яними лакунами.
- Дифузний або дифузно-вузловий. Це найпоширеніший вид захворювання. За нього в матці спостерігаються численні дрібні вогнища ендометріоїдної тканини, розкидані дифузно по всьому міометрію. Між ними можуть бути більші вузли.
- Аденоміома — являє собою великий вузол розміром понад 5 см, що складається з ендометріальної і м’язової тканини. Аденоміома добре обмежена від навколишнього міометрія і може досягати гігантських розмірів.
Стадії аденоміозу
Залежно від ступеня поширення процесу виділяють три стадії прогресування цієї патології.
Легкий ступінь — на цій стадії в міометрії присутні поодинокі невеликі ендометріоїдні вогнища або один невеликий вузол. Клінічні прояви можуть бути мінімальними.
Середній ступінь — тут вже визначаються множинні ендометріоїдні вогнища і вузли, але поширення процесу залишається помірним. Симптоми, такі як болі та кровотечі, виражені більшою мірою.
Важкий ступінь — характеризується значним, дифузним або вузловим ураженням більшої частини міометрія. Патологічний процес охоплює всю або майже всю товщу м’язового шару матки. Клінічні прояви виражені сильно, можливі ускладнення.
Причини аденоміозу
Причини розвитку цієї недуги до кінця не вивчені, але існує низка чинників, які можуть сприяти її виникненню:
- порушення в роботі імунної системи: вважається, що однією з основних причин цієї недуги є збій у функціонуванні імунної системи, що дає змогу клітинам ендометрія мігрувати і проростати в м’язовий шар матки. За нормальної роботи імунітету організм розпізнає і блокує цей процес;
- травми матки: ушкодження стінки матки під час пологів, абортів, внутрішньоматкових маніпуляцій або хірургічних втручань можуть сприяти проникненню клітин ендометрія в міометрій і розвитку захворювання в подальшому;
- гормональні порушення: надлишкова продукція естрогенів або порушення співвідношення естрогенів і прогестерону створюють сприятливі умови для розростання ендометріальної тканини всередині матки;
- генетична схильність: у частини жінок є генетично обумовлена схильність до вростання ендометрія в міометрій. Якщо у родичів по материнській лінії було це захворювання, ризик його розвитку підвищується;
- запальні захворювання: хронічні запальні процеси в матці та органах малого таза можуть сприяти порушенню цілісності ендометрія і його інвазії в м’язову оболонку.
До факторів ризику виникнення цього захворювання належать:
- вік старше 40 років (пік захворюваності припадає на період між 40-50 роками);
- пізній репродуктивний період;
- численні пологи й аборти в анамнезі;
- безпліддя; ендометріоз і гінекологічні операції в анамнезі;
- ожиріння;
- куріння.
Симптоми аденоміозу
Щоб зрозуміти, коли варто звернутися до гінеколога для проходження комплексної діагностики, необхідно відстежувати своє самопочуття і звертати увагу на зміни в менструальному циклі. «Тривожними дзвіночками», за яких потрібно якнайшвидше звернутися до лікаря, є сильні болючі менструації (дисменорея), наявність темно-коричневих виділень до та після менструації, рясні і тривалі менструальні кровотечі, хронічний тазовий біль поза менструацією, що віддається у поперек, пахову ділянку та промежину, болі під час статевого акту (диспареунія).
Ускладнення аденоміозу
За відсутності лікування аденоміоз може призвести до низки ускладнень. Найпоширеніші та найнебезпечніші з них розглянемо нижче.
- Хронічна анемія — одним з основних симптомів зазначеної патології є рясні та тривалі менструальні кровотечі. З плином часу це може спричинити розвиток залізодефіцитної анемії, що проявляється слабкістю, запамороченнями, непритомними станами.
- Порушення фертильності та безпліддя — у 25-50% пацієнток відзначаються проблеми з настанням вагітності. Це може бути пов’язано з порушеннями імплантації ембріона, скорочувальної здатності матки, а також гормональним дисбалансом. Під час вагітності також підвищується ризик загрози її переривання, ймовірність плацентарних порушень і передчасних пологів. У частини жінок розвивається вторинне безпліддя.
- Згодом на місці ендометріоїдних вогнищ і кіст утворюються рубці, що деформують порожнину матки. Це ще більше порушує її скоротливу здатність і репродуктивну функцію. У запущених випадках відзначається значне збільшення матки в розмірах за рахунок поширеного ураження її м’язового шару. Це може спричинити больовий синдром, компресію органів малого таза тощо.
Для запобігання цим ускладненням дуже важливо своєчасно діагностувати хворобу та розпочати адекватну терапію. У разі неефективності консервативного лікування може знадобитися оперативне видалення матки.
Діагностика аденоміозу
Діагностика цього захворювання є досить складним завданням, оскільки його симптоми можуть бути схожі на симптоми інших гінекологічних захворювань. Проте існує низка методів, які дають змогу ефективно виявити цю патологію:
- УЗД органів малого таза — це один з основних методів діагностики. Під час ультразвукового дослідження спостерігається потовщення стінок матки, наявність дрібних анехогенних ділянок або гіпоехогенних вузлів у міометрії, а також нечіткість меж між міометрієм і ендометрієм.
- МРТ малого таза — вважається найбільш точним методом діагностики аденоміозу. Вона дає змогу чітко візуалізувати уражені ділянки міометрія, оцінити ступінь поширеності процесу. Характерними ознаками є вогнища нетипового контрастування, кістозні включення, потовщення стінки матки.
- Гістероскопія: під час цієї процедури лікар може помітити зміни слизової оболонки матки – крововиливи, кісти, рубці. Гістероскопія також дає змогу взяти біопсію ендометрія для дослідження на наявність ендометріоїдних клітин.
- Лапароскопія — показана за підозри на поєднання аденоміозу із зовнішнім ендометріозом. При цьому лікар може візуально оцінити стан матки, її збільшення і характерні ділянки ущільнення міометрія.
Додатково можуть проводитися аналізи крові на онкомаркери, гормональний фон, рівень гемоглобіну та інші показники, що допомагають підтвердити діагноз.
Діагностика аденоміозу вимагає комплексного підходу і ретельної диференціальної діагностики з міомою матки, ендометріозом та іншими захворюваннями. Своєчасне обстеження дає змогу виявити проблему на ранніх стадіях і призначити адекватне лікування.
Лікування аденоміозу
Лікування цього порушення спрямоване на усунення симптомів і запобігання ускладненням. Вибір методу терапії залежить від віку пацієнтки, ступеня тяжкості захворювання, планів на вагітність і загального стану здоров’я.
Медикаментозне лікування:
- Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) — призначаються для полегшення болю і скорочення рясних менструальних кровотеч. Наприклад, ібупрофен, диклофенак.
- Комбіновані оральні контрацептиви (КОК) — містять естрогени і прогестини, що пригнічують ріст ендометрія. КОК вважаються одним із найефективніших методів лікування аденоміозу.
- Агоністи гонадотропін-рилізинг гормону (а-ГнРГ) — спричиняють тимчасову псевдоменопаузу і регресію ендометріоїдних вогнищ. Застосовуються курсами не більше 6 місяців.
- Прогестагени — синтетичні прогестини, наприклад, дидрогестерон. Пригнічують ріст ендометрія і зменшують менструальні кровотечі.
- Даназол — синтетичний стероїд, що блокує дію естрогенів. Має багато побічних ефектів, призначається у важких випадках.
Якщо медикаментозне лікування не приносить необхідного результату, лікар може вдатися до хірургічного втручання.
Хірургічне лікування аденоміозу
У разі неефективності медикаментозної терапії або важких форм, великих розмірів вузлів, безпліддя, сильних кровотеч може бути показане оперативне втручання. Існує два методи цього типу лікування, які ми розглянемо нижче.
- Консервативна міомектомія — полягає у видаленні уражених ендометріозом ділянок матки зі збереженням її функцій.
- Гістеректомія (повне видалення матки) — радикальний метод лікування. Проводиться за поширеного аденоміозу, у пацієнток, старших за 40-45 років, які в майбутньому більше не планують мати дітей.
Після операції може знадобитися реабілітаційний період. Дотримання рекомендацій лікаря важливе для запобігання рецидивам і ускладненням. У разі невеликих вузлів, планування вагітності та легких симптомів можлива вичікувальна тактика зі спостереженням.
Реабілітація після аденоміозу
Після операції зазвичай потрібен певний період реабілітації. При цьому пацієнтці необхідно дотримуватися таких рекомендацій:
- Дотримання постільного режиму протягом перших 1-2 тижнів.
- Прийом знеболювальних і утеротонічних препаратів.
- Обмеження фізичних навантажень до 1,5-2 місяців.
- Виключення статевих контактів протягом 2 місяців.
У разі консервативного лікування реабілітації як такої не потрібно, але важливо суворо дотримуватися приписів лікаря і коригувати лікування тільки за його рекомендаціями.
Профілактика аденоміозу
Запобігти розвитку аденоміозу неможливо, але щоб знизити ризик його виникнення, слід уникати травм матки під час операцій, абортів і пологів, своєчасно лікувати інфекційно-запальні захворювання органів малого таза, вести здоровий спосіб життя і стежити за гормональним фоном.
Регулярне проходження профілактичних оглядів у гінеколога також дає змогу виявити порушення на ранніх стадіях і своєчасно почати лікування.
Последние новости
Яєчники – це парні статеві залози, які є найважливішою частиною жіночої репродуктивної системи. Вони розташовані в порожнині малого таза з обох боків від матки та мають мигдалеподібну форму. Розмір кожного яєчника в нормі становить приблизно 3-5 см у довжину. Ці органи виконують дві життєво важливі функції: виробляють жіночі статеві гормони (естрогени та прогестерон) та яйцеклітини, […]
Наближення пологів — надзвичайно важливий період у житті вагітної жінки, сповнений хвилювань, очікувань та фізіологічних змін. Передвісники пологів — це унікальний комплекс сигналів, які організм надсилає напередодні народження дитини. Розуміння особливостей третього триместру вагітності допоможе майбутній мамі підготуватися до одного з найважливіших моментів у її житті. Що таке передвісники пологів? Передвісники пологів — це комплексні […]
Що таке бородавки? Бородавки — це доброякісні шкірні утворення, що розвиваються внаслідок присутності в організмі вірусу папіломи людини (ВПЛ). Вони можуть з’являтися на різних ділянках тіла, найчастіше на руках, ногах, обличчі та статевих органах. Мають різноманітні форми та розміри — від невеликих плоских до великих вузлуватих. Бородавки характеризуються шорсткою, бородавчастою поверхнею і зазвичай не викликають […]
Артеріальний тиск — це сила, з якою кров тисне на стінки артерій під час скорочення та розслаблення серця. Він є одним з основних показників стану серцево-судинної системи та здоров’я людини загалом.. Показники артеріального тиску Артеріальний тиск складається з двох основних показників — систолічного (максимальний тиск, який виникає під час скорочення серця) та діастолічного тиску (мінімальний […]
Нетримання сечі – це поширена хвороба, з якою стикається велика кількість жінок (рідше – чоловіків). Систематичне ігнорування симптомів захворювання може призвести до складних наслідків цієї хвороби. Аби попередити ускладнення та запобігти розвитку хвороби, необхідно ознайомитися із симптомами, а також обрати із лікарем правильну стратегію лікування. Під нетриманням (інконтиненцією) розуміють мимовільне виділення сечі з сечовивідного каналу. […]