Не висипаєтеся через сильне хропіння ночами чи насторожує його наявність у дитини під час сну? Хвилюватися не варто, але й відтягувати похід до лікаря теж не потрібно — наявність хропіння як у жінок і чоловіків, так й особливо у дітей, може бути сигналом розвитку потенційно небажаних змін в організмі.

Визначення

Ронхопатія або просто хропіння є процесом мимовільного розслаблення язичка та м’якого піднебіння, що супроводжується специфічним вібраційним, низькочастотним звуком дихання під час сну. Такий ефект може бути обумовлений як особливостями анатомічної будови носогорла, так і обструктивним порушенням дихання (апное).

Різновиди хропіння

Залежно від причин виникнення ронхопатія буває:

1. Анатомічною — пов’язана з особливістю будови носогорла.
2. Фізіологічною — може бути викликана незручною позою під час сну, зниженням тонусу м’язів, вживанням алкоголю, тютюнопалінням, прийманням деяких лікарських препаратів і сильною втомою самого організму.
3. Вродженою — цей феномен обумовлений м’якістю надгортанників у немовлят або скошеністю нижньої щелепи, що викликає западання язика.
4. Вікова — пов’язана з великою кількістю жирової тканини в органах ротової порожнини, зменшенням м’язової маси та процесом старіння організму.

За фазою патологічного стану ронхопатію кваліфікують на:

1. Первинне хропіння. Виникає внаслідок перевтоми чи вибору незручної пози для сну, через що відбувається звуження верхніх дихальних шляхів. Є тимчасовим явищем, проте трапляються випадки повторення нападів хропіння, які без кваліфікованої медичної допомоги посилюються.
2. Вторинне хропіння. Приступи ронхопатії набувають рис постійного явища, яке спостерігається із вартою заздрості регулярністю. Наявність такої особливості ночами сигналізує про присутність ще якихось патологій.

Причини хропіння

До появи та розвитку ронхопатії можуть призвести безліч випадків, тому детально розглянемо кожен із них.

Викривлення носової перегородки

Відбувається зміна сили повітряного потоку, що проходить через ліву та праву ніздрю. Своєю чергою це викликає різний тиск на піднебінний язичок, що призводить до його гіпертрофії — відбувається збільшення язичка у розмірі та його вібрація під час вдиху та видиху.

Вроджені аномалії носогорла

В окремих випадках хропіння може бути пов’язане з неправильною анатомією носогорла: вузьким або широким отвором слухової труби, ослабленими м’язами язичка, його великим розміром або м’яким слабким піднебінням.

Хропіння через нежить

Наявність риніту чи нежиті змушує перенаправити процес дихання через рот. Тривала відсутність носового дихання викликає патологічну гіпертрофію (збільшення) піднебінних мигдаликів, що й провокує появу характерного звукового ефекту.

Хропіння через зайву вагу

Одним з ключових факторів, що провокують синдром обструктивного апное сну та хропіння, є надмірна вага. При ожирінні на бічних дужках, піднебінному язичку, м’якому піднебінні та просвіті горлянки відкладається жирова тканина. Всі ці відкладення призводять до здавлювання бічних стінок горла та хропіння.

Запалення мигдаликів та хропіння

Тонзиліт або запалення мигдаликів призводить до утворення набряку в лімфатичній тканині. Своєю чергою це призводить до збільшення гланд у розмірі, перекриття просвіту дихальних шляхів і провокування хропіння чи навіть апное. Подібний механізм появи ронхопатії також спостерігається у випадку аденоїдних вегетацій чи патологічного збільшення носоглоткової мигдалини.

Поліпи в носі та хропіння

Об’ємні утворення-поліпи в носі, що розростаються на слизовій оболонці, часто виникають разом з алергічним ринітом. Формування носових поліпів може відбуватися як з одної, так і з обох сторін. У процесі вдиху та видиху відбувається вібрування об’ємних утворень, що супроводжується звуком.

Гормональні порушення та хропіння

До розвитку ронхопатії призводить порушення гормонального балансу щитоподібної залози (гіпотиреоз) та гіпофіза (акромегалія).

У першому випадку недолік вироблення гормонів “щитоподібка” провокує системні порушення в організмі (набряк тканин, зниження м’язового тонусу, набір маси тіла), що призводять до порушення дихання та хропіння.

У другому випадку ронхопатія виникає внаслідок вироблення надмірної кількості соматотропного гормону, що спричиняє непропорційне зростання язика. Його збільшення призводить до часткового перекриття просвіту горла та ронхопатії.

Хропіння у людей похилого віку

Процес старіння призводить до загального зниження тонусу м’язів, у тому числі дихальних шляхів під час сну, що підтримують відкритий просвіт. Також відбувається зниження тонусу язичка та м’якого піднебіння, що значно збільшує ризик спадання стінок горлянки та, внаслідок, ронхопатії.

Сон на спині та хропіння

У процесі сну розслаблений язик западає до задньої стінки горла, тим самим частково перекриває просвіт дихальних шляхів. У процесі дихання потік повітря трохи “струшує” язик з появою характерного звуку.

Втома та хропіння

Чим сильніша загальна втома організму, тим глибше змінюється фаза повільного сну, коли відбувається розслаблення мускулатури носогорла.

Чим небезпечне хропіння?

Наявність та розвиток ронхопатії загрожує наступними наслідками:

1. Синдром обструктивного апное уві сні — сонливість і головний біль вдень. Разом із серцево-судинними захворюваннями (атеросклероз, ішемічна хвороба серця, порушення серцевого ритму, інфаркт міокарда) може призвести до смерті.
2. Низький вміст кисню в крові — загрожує неврологічними (погіршення концентрації уваги, пам’яті), психічними (апатія, перепади настрою) та інтелектуальними порушеннями, а також артеріальною гіпертонією.

До яких лікарів звертатися при хропінні

Допомогти вам або близькій людині, яка страждає від ронхопатії, може лікар-отоларинголог. На прийомі ЛОР-фахівець огляне горлянку та ніс, а також призначить обстеження для встановлення причини хропіння.

Якщо оториноларинголог не може самостійно виявити причини ронхопатії, то він виписує направлення на консультацію до таких лікарів:

• терапевт;
• кардіолог;
• пульмонолог;
• ендокринолог;
• хірург;
• невролог;
• сомнолог.

Діагностика та обстеження при хропінні

Діагностичні методи обстеження ронхопатії включають:

1. Лабораторну діагностику — ознаки порушення та функціонування легень визначається за допомогою здачі аналізів на визначення маркерів кисневого голодування (рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів у крові, напруга кисню, вуглекислого газу).
2. Інструментальну діагностику — допомагає виявити патології, спричинені порушеннями в глотковій та носовій системах, а також схарактеризувати прохідність та зміну аеродинаміки в дихальних органах. Включає дослідження м’якого піднебіння та горлянки, риноманометрію та ендоскопію ЛОР-органів. Найбільш ефективним методом у медичній практиці вважається медикаментозно-ініційована ендоскопія під час сну (MISE), що проводиться в умовах денного стаціонару.
3. Диференціальну діагностику — визначення чи спростування наявність бронхіту, що впливає на появу нічного апное, відбувається за допомогою рентгену та бронхологічного дослідження.

Лікування хропіння

Як раз і назавжди позбутися хропіння? Процес лікування ронхопатії здійснюється двома способами: хірургічною операцією та немедикаментозною терапією.

Оперативне втручання

Сучасна хірургія пропонує наступний спектр операцій від хропіння:

1. Ультразвукова дезінтеграція — усунення алергічного, медикаментозного та хронічного риніту (як писали раніше, одного з провокаторів хропіння).
2. Палатопластика — видалення гіпертрофованої тканини м’якого піднебіння.
3. Ліквідація аденоїдів.
4. Розсічення спайок у порожнині носа — видалення розростань скальпелем або лазером під місцевою анестезією.
5. Двостороння тонзилектомія — видалення мигдаликів піднебіння.
6. Нижня одностороння чи двостороння конхотомія — часткове чи повне видалення слизової носа.
7. Підслизова резекція перегородки носа — відновлення дихання носом, порушеного викривленням перегородки.
8. Увулотомія — зміна параметрів піднебінного язичка та м’якого піднебіння за допомогою лазера, радіохвиль або холодних хірургічних інструментів (наприклад, хірургічні ножиці чи петля).

Терапевтичне (консервативне) лікування

Консервативна терапія включає лікування за допомогою спеціального обладнання під назвою CPAP (СІПАП): пацієнтові перед сном надягають спеціальну маску, через яку апарат подає під певним тиском потік повітря у дихальну систему. При постійному тиску повітря легені нормально функціонують, що запобігає зупинці дихання уві сні.

Профілактика хропіння

Уникнути неприємного звукового ефекту ночами допоможе дотримання таких заходів:

• міняйте позу під час сну, не лежіть часто на спині;
• виконуйте спеціальні вправи зміцнення слабких м’язів;
• зміцнюйте м’язи гортані;
• відмовтеся від вживання висококалорійної їжі та напоїв (зокрема, швидкоїжі та пива);
• знижуйте масу тіла за наявності надмірної ваги;
• намагайтеся дотримуватися правильного порядку дня.

Однак повністю усунути причини розвитку ронхопатії можна лише медичним способом. Тож не нехтуйте необхідністю діагностики та лікування носоглоткової та дихальної систем.