У світі мільйони людей стикаються з диссомнією. На це впливають безліч чинників, які негативно відображаються на якості нічного відпочинку. У цій статті ми детально розглянемо причини виникнення, лікування та профілактики диссомнії.

Що таке порушення сну?

Порушення сну або диссомнія — це комплексний розлад, що зачіпає процеси засинання, підтримання сну або його якості. Диссомнія може проявлятися по-різному: від труднощів із засинанням до частих пробуджень вночі, від надмірної сонливості вдень до повної зміни режиму сну і неспання. Такі порушення можуть серйозно впливати на якість життя людини, її фізичне і психічне здоров’я.

Види порушень сну

Існує безліч видів цієї патології, серед яких найпоширенішими є:

• безсоння (інсомнія): труднощі із засинанням або підтриманням сну, раннє пробудження;
• апное: періодичні зупинки дихання під час відпочинку. Можуть призвести до серйозних ускладнень, таких як аритмія і гіпертонія;
• нарколепсія: рідкісний неврологічний розлад, що характеризується раптовими нападами сонливості протягом дня, які часто супроводжуються катаплексією (раптовою втратою м’язового тонусу);
• синдром неспокійних ніг: неприємні відчуття в ногах, що викликають потребу рухатися;
• парасомнії: нічні кошмари, лунатизм, сомнілоквія;
• циркадні порушення: невідповідність внутрішнього годинника організму зовнішньому розпорядку дня.

Класифікація порушень сну

Виділяють такі основні категорії цієї проблеми:

1. Інсомнії — охоплюють різні форми безсоння, як гострі, так і хронічні.
2. Розлади дихання включають обструктивне і центральне апное, а також синдром гіповентиляції уві сні. Ці стани можуть серйозно порушувати якість сну і призводити до денної сонливості та інших ускладнень.
3. Гіперсомнії центрального походження — характеризуються надмірною денною сонливістю, не пов’язаною з порушеннями нічного відпочинку. До цієї категорії належить нарколепсія.
4. Порушення циркадного ритму виникають, коли внутрішній годинник організму не відповідає зовнішній обстановці. Це може відбуватися при зміні часових поясів, роботі в нічну зміну або через внутрішні чинники.
5. Парасомнії включають у себе широкий спектр незвичної поведінки або переживань, пов’язаних зі сном.
6. Розлади рухів включають синдром неспокійних ніг, періодичні рухи кінцівок ночами й бруксизм (скреготіння зубами).

Причини порушень сну

Причини цієї недуги різноманітні й можуть бути пов’язані як із зовнішніми чинниками, так і з внутрішніми процесами організму.

Стрес, тривожність і депресія є одними з найпоширеніших причин диссомнії. Коли людина перебуває у стані стресу, її мозок продовжує активно працювати навіть уночі, що ускладнює засинання.

Порушення режиму відпочинку і неспання, наприклад, через роботу в нічну зміну або часті подорожі через кілька часових поясів, може серйозно порушити циркадні ритми організму.

Вживання алкоголю, кофеїну або нікотину може негативно впливати на якість нічного відпочинку. Деякі лікарські препарати, включно з деякими антидепресантами, бета-блокаторами та стероїдами, також можуть мати побічний ефект на сон.

Хронічні захворювання, такі як аритмія або гіпертонія, часто супроводжуються зазначеними проблемами. Наприклад, люди з гіпертонією можуть відчувати труднощі із засинанням або часті пробудження вночі.

Порушення сну в чоловіків

Диссомнія у чоловіків часто пов’язана з апное, яка виникає через анатомічні особливості дихальних шляхів. Стрес на роботі та зниження рівня тестостерону з віком також можуть впливати на якість нічного відпочинку в чоловіків.

Диссомнія у жінок

У жінок ці проблеми часто пов’язані з гормональними змінами. Менструальний цикл, вагітність і менопауза можуть спричиняти різні розлади. Наприклад, під час менопаузи багато жінок страждають від нічної пітливості, яка заважає повноцінному нічному відпочинку.

Порушення сну в підлітків

Підлітки часто стикаються з диссомнією через зміну циркадних ритмів у період статевого дозрівання. Їхній біологічний годинник схильний зсуватися до більш пізнього засинання і пробудження. Крім того, активне використання електронних пристроїв перед сном може порушувати вироблення мелатоніну — гормону, що регулює цикл сну і неспання.

Диссомнія у дитини

У дітей ці порушення можуть бути пов’язані з нічними страхами, кошмарами або синдромом обструктивного апное, часто спричиненим збільшеними аденоїдами або мигдаликами. Також ці проблеми можуть бути результатом неправильних звичок, сформованих батьками.

Порушення сну в літньому віці

Люди похилого віку часто скаржаться на більш раннє пробудження. Крім того, хронічні захворювання та приймання різних медикаментів, характерні для цього віку, можуть додатково порушувати нічний відпочинок.

Симптоми диссомнії

Основні симптоми цього стану включають:

• труднощі із засинанням (понад 30 хвилин);
• часті пробудження вночі;
• ранні ранкові пробудження;
• відчуття втоми після сну;
• денна сонливість;
• дратівливість і перепади настрою;
• труднощі з концентрацією уваги;
• головні болі, особливо вранці;
• сухість у роті або біль у горлі під час пробудження.

Наслідки порушень сну

Тривала диссомнія негативно позначається на здоров’ї та якості життя людини.

Зниження працездатності та продуктивності є одним із найпомітніших наслідків. Нестача відпочинку може впливати на швидкість реакції, здатність ухвалювати рішення та загальну ефективність роботи. Погіршення пам’яті та когнітивних функцій також часто спостерігається при хронічних порушеннях сну.

Підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань, включно з аритмією та гіпертонією, є одним із найсерйозніших наслідків тривалих порушень сну. Його нестача може впливати на рівень стрес-гормонів, що своєю чергою може призвести до підвищення артеріального тиску та порушень серцевого ритму.

Ослаблення імунної системи також може бути результатом хронічного недосипання. Вночі організм виробляє і вивільняє цитокіни — білки, необхідні для боротьби з інфекціями та запаленням.

Збільшення ризику ожиріння і діабету 2 типу пов’язане з порушенням гормонального балансу за нестачі нічного відпочинку. Недосипання може впливати на рівень гормонів, які регулюють апетит, що призводить до підвищеного споживання калорій.

Депресія і тривожні розлади часто супроводжують диссомнію. При цьому зв’язок між порушеннями сну і психічними розладами є двонаправленим: такі порушення можуть посилювати симптоми депресії та тривоги.

Підвищений ризик нещасних випадків, особливо під час водіння, є серйозним наслідком недосипання. Сонливість за кермом може бути такою ж небезпечною, як і водіння в стані алкогольного сп’яніння. Також постійне відчуття втоми може призвести до зниження інтересу до соціальних активностей, погіршення стосунків із близькими та колегами. Дратівливість і перепади настрою, спричинені недосипанням, можуть негативно впливати на взаємостосунки.

Порушення гормонального балансу є ще одним серйозним наслідком диссомнії. Сон відіграє важливу роль у регуляції вироблення багатьох гормонів, включно з гормоном росту, кортизолом (гормоном стресу) і лептином (гормоном, що регулює відчуття насичення). Порушення цього балансу може призвести до різних проблем зі здоров’ям, включно з уповільненням метаболізму і збільшенням апетиту.

Прискорене старіння шкіри також може бути результатом хронічного недосипання. Вночі організм виробляє колаген, який важливий для підтримання пружності та молодості шкіри. Нестача сну може призвести до появи передчасних зморшок і тьмяного кольору обличчя.

Що робити при порушеннях сну?

За появи зазначених проблем важливо діяти комплексно та систематично. Першим кроком має стати звернення до лікаря для виявлення причин диссомнії. Фахівець може призначити необхідні обстеження та розробити план лікування.

Ведення щоденника сну протягом 2-3 тижнів може бути дуже корисним. У цьому щоденнику слід фіксувати час відходу до сну і пробудження, будь-які пробудження вночі, а також чинники, які могли вплинути на сон (стрес, фізична активність, харчування).

Дотримання гігієни сну включає в себе створення комфортного спального середовища (темна, тиха, прохолодна кімната), дотримання режиму дня, навіть у вихідні дні.

Регулярні фізичні вправи можуть значно поліпшити якість нічного відпочинку. Однак важливо виконувати їх не пізніше, ніж за 3 години до відпочинку, оскільки інтенсивна фізична активність може мати зворотний ефект.

Обмеження вживання кофеїну та алкоголю, особливо в другій половині дня — кофеїн може залишатися в організмі до 8 годин, тому краще уникати його вживання після обіду. Алкоголь, хоча й може допомогти заснути швидше, але може призвести до частих пробуджень вночі.

Обмеження використання електронних пристроїв також важливе для поліпшення якості нічного відпочинку. Синє світло, що випромінюється екранами, може пригнічувати вироблення мелатоніну — гормону, що регулює цикл сну і неспання.

Який лікар лікує порушення сну?

Лікуванням цієї патології займаються різні фахівці, залежно від причини й типу порушення.

1. Сомнологи — це лікарі, які спеціалізуються безпосередньо на медицині сну. Вони мають глибокі знання про різні розлади та методи їхнього лікування. Сомнологи можуть проводити спеціалізовані дослідження, такі як полісомнографія, і розробляти комплексні плани лікування.
2. Неврологи часто займаються лікуванням цих розладів, особливо якщо вони пов’язані з неврологічними захворюваннями. Наприклад, неврологи можуть лікувати нарколепсію, синдром неспокійних ніг і деякі види парасомній.
3. Психіатри можуть бути залучені, якщо пацієнт відчуває депресію, тривожність або посттравматичний стресовий розлад.
4. Терапевти (лікарі загальної практики) проводять первинну діагностику, дають загальні рекомендації та за потреби можуть направити до фахівців вузького профілю.
5. Пульмонологи спеціалізуються на лікуванні апное сну та інших розладів дихання. Вони можуть призначити СІПАП-терапію або інші методи лікування апное.
6. Ендокринологи можуть бути залучені до лікування недуг, пов’язаних із гормональними порушеннями, наприклад, у разі проблем зі щитовидною залозою або в разі діабету.
7. Педіатри часто займаються лікуванням диссомнії у дітей, які можуть мати свої особливості й вимагати специфічного підходу.

Діагностика порушень сну

Діагностика зазначеної проблеми — це комплексний процес, який може включати різні методи залежно від передбачуваного типу розладу:

• збір анамнезу та скарг пацієнта;
• ведення щоденника сну протягом кількох тижнів;
• полісомнографія (дослідження сну в лабораторії);
• актиграфія (вимірювання рухової активності за допомогою спеціального приладу);
• множинний тест латентності сну (MSLT) для діагностики нарколепсії;
• психологічне тестування для виявлення депресії або тривожності;
• аналізи крові для виключення ендокринних або метаболічних порушень.

Лікування диссомнії

Лікування цих проблем залежить від конкретного виду розладу та його причин. Як правило, використовується комплексний підхід, що поєднує різні методи.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є ефективним методом лікування безсоння. Вона допомагає змінити негативні думки та поведінку, пов’язані зі сном. КПТ може включати техніки релаксації, контроль стимулів (асоціювання ліжка тільки зі сном) і обмеження сну.

Медикаментозне лікування включає в себе снодійні препарати, антидепресанти або мелатонін. Однак важливо пам’ятати, що багато ліків призначені тільки для короткострокового використання через ризик залежності та побічних ефектів.

СІПАП-терапія (Continuous Positive Airway Pressure) є стандартним методом лікування обструктивного апное сну. Пацієнт використовує спеціальний пристрій, який подає постійний потік повітря, запобігаючи спаданню дихальних шляхів.

Світлотерапія може бути ефективною в разі порушень циркадних ритмів. Вплив яскравим світлом у певний час дня допомагає “переналаштувати” внутрішній годинник організму.

Релаксаційні техніки, такі як прогресивна м’язова релаксація, медитація або глибоке дихання, можуть допомогти знизити рівень стресу і тривоги.

Корекція способу життя передбачає регулярні фізичні вправи, обмеження вживання кофеїну та алкоголю, дотримання розпорядку дня.

Профілактика порушень сну

Для запобігання цим проблемам рекомендується:

• дотримуватися регулярного режиму сну і неспання, навіть у вихідні дні;
• створити комфортні умови для відпочинку (зручне ліжко, оптимальна температура в спальні);
• обмежити використання електронних пристроїв;
• регулярно займатися фізичною активністю;
• уникати вживання кофеїну після обіду та алкоголю перед відпочинком;
• керувати стресом за допомогою релаксаційних технік і медитації;
• підтримувати здоровий спосіб життя, збалансовано харчуватися;
• проходити регулярні медичні огляди для раннього виявлення захворювань організму.