Фарингомікоз є серйозним медичним захворюванням, яке належить до грибкової інфекції глотки. Тут ми детально розглянемо клінічні прояви цього захворювання, його причини, можливі ускладнення та варіанти лікування.

Що таке фарингомікоз?

Фарингомікоз — це медичний термін, що використовується для опису грибкових інфекцій, які вражають глотку — частину горла, розташовану за ротом і носовою порожниною. Зазвичай це захворювання спричиняється дріжджоподібними грибками роду Candida, але також може виникати внаслідок ураження й іншими видами грибків.

Недолікований фарингіт — одна з основних причин розвитку цього патологічного процесу. Саме тому при захворюваннях горла потрібно неухильно дотримуватися приписів лікаря.

Класифікація фарингомікозу

Залежно від клінічних проявів, мікоз горла поділяють на такі види:

• псевдомембранозний — на поверхні тканин локалізується жовтувато-білий наліт;
• еритематозний — у глотці з’являються ділянки з гладкою блискучою поверхнею;
• гіперпластичний — характеризується наявністю великих бляшок білуватого відтінку;
• ерозивно-виразкових — присутні виразки, порушується цілісність тканин.

Важливо пам’ятати, що за відсутності належного лікування гостра форма цього захворювання дуже швидко переходить у хронічну, яка набагато складніше піддається терапії.

Причини фарингомікозу

Розвиток фарингомікозу зазвичай пояснюється порушенням балансу природної флори глотки, яке часто провокується кількома чинниками:

1. Імунокомпрометовані стани — пацієнти з ослабленою імунною системою, хворі на ВІЛ/СНІД, рак або ті, що приймають імуносупресивну терапію, піддаються підвищеному ризику виникнення цієї патології.
2. Хронічний тонзиліт — запальне ураження мигдалин. Від них інфекція далі поширюється на здорові тканини, що й призводить до виникнення фарингомікозу.
3. Безконтрольне вживання антибіотиків — може порушити природний мікробний баланс, що дає змогу грибкам розростатися.
4. Погана гігієна порожнини рота — відсутність регулярного і ретельного догляду за порожниною рота також може підвищити ризик розвитку грибкових інфекцій.
5. Цукровий діабет — у таких пацієнтів часто відбуваються зміни в хімічному складі слини, що може сприяти росту грибків.
6. Хронічна сухість у роті — внаслідок наявності хвороб, за яких виробляється недостатня кількість слини, також може розвинутися фарингомікоз.

Симптоми фарингомікозу

Симптоми фарингомікозу можуть варіюватися залежно від тяжкості інфекції, але зазвичай містять:

• постійний біль у горлі, який не минає під час використання звичайних засобів;
• утруднене ковтання, яке супроводжується болем або дискомфортом;
• наявність білого нальоту або бляшок на слизовій оболонці горла;
• почервоніння і набряк глотки;
• неприємний запах із рота;
• збільшені лімфовузли в ділянці шиї;
• загальна слабкість і швидка стомлюваність.

Ускладнення фарингомікозу

Якщо фарингомікоз не лікувати, він може перейти в хронічну форму. Надалі це може призвести до серйозніших проблем зі здоров’ям, зокрема:

1. Інфекція може поширитися на інші частини ротової порожнини або потрапити в стравохід і дихальні шляхи.
2. Сильний біль і труднощі з ковтанням можуть призвести до порушення харчування і проблем зі шлунково-кишковим трактом.
3. Особливо у пацієнтів з ослабленим імунітетом, грибкова інфекція може поширитися на інші частини тіла, що призводить до системного кандидозу.

Щоб цього не допустити, важливо своєчасно звернутися до фахівця для постановки діагнозу і призначення ефективної терапії.

Діагностика фарингомікозу

Діагностикою та лікуванням цього захворювання займається отоларинголог. На прийомі лікар збирає анамнез про здоров’я пацієнта — запитує про раніше перенесені хвороби глотки, методи, які використовували для їхнього лікування, а також про те, які лікарські препарати та в яких кількостях приймає пацієнт.

Крім того, лікар використовує такі методи для постановки діагнозу:

• візуальний огляд горла для виявлення ознак грибкової інфекції.
• мікроскопічне дослідження мазків із горла для визначення конкретного виду грибка;
• аналіз крові на рівень цукру.

За необхідності отоларинголог скеровує пацієнта до інших фахівців — дерматовенеролога, інфекціоніста або ендокринолога.

Лікування фарингомікозу

Лікування грибкового фарингіту спрямоване на знищення вогнища інфекції та усунення симптомів. Ефективна терапія в цьому разі містить у собі:

• протигрибкові препарати. Пацієнту призначають пероральні або топічні протигрибкові препарати, такі як ністатин, флуконазол або клотримазол;
• правильна гігієна порожнини рота. Регулярне чищення зубів, використання зубної нитки й ополіскувачів для порожнини рота допомагає знизити ризик розвитку цієї недуги;
• лікування основних захворювань. Контроль ендокринних та інших системних захворювань організму, коригування приймання ліків, що впливають на вироблення слини або імунну функцію, може запобігти рецидиву.

Профілактика фарингомікозу

Профілактичні заходи запобігання цій патології доволі прості та включають підтримання хорошої гігієни порожнини рота, правильне та своєчасне лікування лор-захворювань, а також розумне використання антибіотиків, щоб не порушити природний баланс флори порожнини рота та глотки.

Розуміння і розпізнавання ранніх ознак фарингомікозу — ключ до запобігання його прогресуванню та ускладненням. Регулярні медичні огляди та увага до здоров’я порожнини рота вкрай важливі, особливо для тих, хто схильний до підвищеного ризику розвитку грибкових інфекцій.