Гіпертонія – що це, причини, симптоми та лікування
25.06.2024
Кров’яний тиск характеризується силою впливу крові, що циркулює, на найважливіші кров’яні судини організму – артерії. Для його опису використовують два показники: систолічний та діастолічний тиск. Перше характеризує тиск у кровоносних судинах у момент скорочення чи стиснення серцевого м’яза, а друге — тиск у судинах, коли між двома скороченнями серце перебуває у стані спокою.
Якщо в процесі вимірювань протягом двох різних днів показник систолічного тиску 140 мм ртутного стовпа, а діастолічного 90 мм ртутного стовпа, то артеріальний тиск надмірно завищено. Сам цей факт у медичній термінології називається гіпертензією, причому лікарі ставлять пацієнту діагноз гіпертонія.
Що таке гіпертонія?
Гіпертонія (код I10-I15 по МКХ 10) – це захворювання серцево-судинної системи, що характеризує минуще та стійке підвищення тиску в артеріях. Ця патологія є системною, що надає негативний вплив на інші органи людини.
Стрибок артеріального тиску на ранніх стадіях захворювання може особливо не відчуватися пацієнтом. Від ступеня тяжкості процесу перебігу артеріальної гіпертензії залежить деструктивний вплив на інші органи: ушкодження структури нирок, головного мозку, очей та серцевого м’яза.
Симптоми гіпертонії
Ще з давніх-давен артеріальна гіпертонія має назву “тихий вбивця” тому, що часто патологія особливо не проявляється та протікає безсимптомно. Водночас певні ознаки гіпертонії все ж таки існують і їх прояв залежить від стадії перебігу гіпертонічної хвороби. Зокрема, до найпоширеніших симптомів гіпертонії можна віднести:
- загальну слабкість;
- кровоточивість носа;
- біль у голові та навіть запаморочення;
- порушення серцевого ритму;
- прискорене биття серця;
- погіршення зору;
- відчутну пульсацію в області потилиці;
- блювоту та нудоту;
- відчуття внутрішньої напруги;
- дзвін у вухах;
- сплутаність свідомості;
- біль у грудях і навіть м’язовий тремор.
У разі появи хоча б одного з перерахованих вище симптомів єдино правильним рішенням стане вимірювання артеріального тиску медичним фахівцем. Звичайно, в наші дні є можливість самостійно провести вимірювання тонометром. Проте обстеження під наглядом фахівця допоможе оперативно оцінити ризики та пов’язані з цим розлади.
Причини гіпертонії
Причинами гіпертонії можуть бути такі фактори ризику:
- постійні стреси;
- вживання алкоголю та тютюнопаління;
- недостатня фізична активність;
- наявність надлишкової маси тіла чи ожиріння;
- ненормований раціон (вживання великої кількості солі, великий вміст в їжі жирів та трансжирів, споживання у невеликих кількостях фруктів та овочів);
- гормональний дисбаланс як у чоловіків, так і у жінок;
- погані умови довкілля;
- вживання деяких лікарських препаратів.
Група ризику
Сучасна медицина виділяє такі групи ризику гіпертонічної хвороби:
- 4-а група (дуже високий рівень);
- 3-я група (високий рівень);
- 2-а група (середній рівень);
- 1-а група (найнижчий рівень).
У особливій групі ризику перебувають пацієнти віком понад 65 років з наявністю таких супутніх захворювань, як хвороби нирок і діабет.
Варто відзначити важливість точного визначення виду гіпертонічної хвороби — інакше цілком реальний розвиток гіпертонічного кризу.
Можливі ускладнення
Крім іншого, серйозної шкоди гіпертонія завдає безпосередньо серцю. Надлишок тиску може позначитися на втраті еластичності стінок артерій і призвести до скорочення припливу кисню та крові до серцевого м’яза. Своєю чергою, це може призвести до:
- серцевої аритмії (і навіть раптової смерті);
- болях у ділянці грудей (стенокардія);
- серцевої недостатності (серцевий м’яз не справляється з доставленням кисню та крові іншим важливим органам);
- інфаркту (відбувається блокування надходження крові до серця, що призводить до відмирання клітин серцевого м’яза від кисневого голодування);
- інсульту (відбувається закорковування або розрив артерій, які забезпечують головний мозок киснем і кров’ю);
- ниркової недостатності (ураження нирок).
Діагностика захворювання
Процес діагностування гіпертонічної хвороби у медустановах наступний:
- Проводиться вимір артеріального тиску.
- Проведення електрокардіографії.
- Добовий моніторинг електрокардіограми при артеріальному тиску.
- Ультразвукове дослідження серця чи ехокардіографія.
- Ультразвукове дослідження черевної порожнини із нирками.
- Ультразвукова доплерографія брахіоцефальних вен та артерій.
Форми хвороби
Існують такі форми тяжкості патології:
- гіпертонія 3 ступені (найважча);
- гіпертонія 2 ступені (середня тяжкість);
- гіпертонія 1 ступеня (легка форма).
Визначення ступеня безпосередньо залежить від можливості розвитку будь-яких ускладнень у серцево-судинній системі. Відштовхуючись від цих факторів, кардіолог здатний прогнозувати ступінь розвитку гіпертонічної хвороби.
При цьому існує така класифікація артеріальної гіпертензії:
- есенціальна (первинна артеріальна) гіпертензія – початковий етап гіпертонічної хвороби, у якому відсутня очевидна причина підвищення тиску;
- легенева гіпертензія – підвищений тиск у судинах легень, що утворюється через поступове закриття просвіту дрібних та середніх судин;
- портальна гіпертензія — збільшений тиск у системі ворітної вени, який спричинений порушенням кровотоку в нижній порожній вені, портальних судинах та печінкових венах;
- внутрішньочерепна (лікворна) гіпертензія – підвищений тиск у порожнині черепа, спричинений збільшенням кількості спинномозкової рідини (ліквору), набряком мозку, венозним застоєм крові або наявністю пухлини мозку;
- реноваскулярна гіпертензія – збільшення артеріального тиску, що спричиняє часткове або повне перекриття ниркових артерій або їх гілок;
- біліарна гіпертензія – стійке підвищення тиску в жовчовивідних протоках, що супроводжується недугами гепатобіліарної системи та підшлункової залози.
- ортостатична гіпотензія – раптове та різке падіння артеріального тиску при вставанні;
- гестаційна гіпертензія – збільшення артеріального тиску у жінок після 20 тижнів вагітності;
- ниркова (вторинна артеріальна) гіпертензія – стійке підвищення тиску внаслідок звуження артерії, що приносить кров ниркам;
- діастолічна гіпертензія – збільшений тиск у стінках судин у момент наповнення серця та відпочинку між ударами;
- ренопаренхіматозна (вторинна) артеріальна гіпертензія – підвищений тиск, який спричиняє вроджене або набуте захворювання нирок;
- резистентна артеріальна гіпертензія — стійкий збільшений тиск (не менше 130/80 мм рт. ст.) після прийняття 3 і більше медичних препаратів у дозах, що максимально переносяться;
- венозна гіпертензія – збільшення венозного тиску, спричиненого варикозом;
- вазоренальна (вторинна артеріальна) гіпертензія – підвищення тиску, що виникає внаслідок різних порушень магістрального кровотоку в нирках;
- ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія – збільшення внутрішньочерепного тиску за відсутності явно виражених уражень головного мозку;
- очна гіпертензія – підвищений внутрішньоочний тиск без пошкодження зорового нерва та втрати поля зору.
Лікування гіпертонії
Тільки після встановлення точного діагнозу кваліфікований кардіолог повинен перейти до процесу лікування гіпертонії. Насамперед лікар повинен вжити всіх необхідних заходів для зниження кров’яного тиску у пацієнта.
Надалі підхід до терапії визначається виходячи з типу гіпертонічної хвороби. Так, лікування легкої та середньої форми може обійтися вживанням медикаментів, а при тяжкій гіпертонії не обійтися без призначення гіпотензивних засобів. У будь-якому випадку для поправки пацієнту необхідно внести деякі зміни у свій спосіб життя.
Профілактика
Для профілактики гіпертонії та можливих ускладнень при даній патології необхідно вжити наступних заходів:
- скоротити споживання солі (<5 грамів на день);
- відмовитися від тютюнопаління;
- скоротити до мінімуму споживання алкоголю;
- регулярно виявляти фізичну активність;
- збільшити частку овочів та фруктів у раціоні (правильне харчування при гіпертонії);
- дотримуватися здорового сну (як мінімум 8 годин);
- обмежити вживання продуктів з насиченими жирами та виключити зі складу продукцію, у складі якої є трансжири (дієта при гіпертонії);
- тримати під контролем масу тіла;
- регулярна перевірка та лікування високого кров’яного тиску;
- контролювати та зменшити стресові стани;
- лікування інших захворювань.
Звернувшись за лікуванням гіпертонічної хвороби до комплексної клініки Complimed ви отримаєте допомогу досвідченого спеціаліста-кардіолога. Записатися на консультацію слід при появі перших симптомів захворювання, оскільки патологію легше та ефективніше лікувати на початковому етапі.
Последние новости
Гіпотонія – це медичний стан, коли артеріальний тиск опускається нижче нормальних показників. Що таке гіпотонія з медичної точки зору? Це патологічний стан серцево-судинної системи, який може мати як тимчасовий, так і хронічний характер. Низький тиск вважається патологічним, коли діастолічний становить – нижче 60 мм рт. ст., систолічний – нижче 90 мм рт. ст. У медичній […]
Кашель — один з найпоширеніших симптомів, з яким стикаються люди різного віку. Розуміння природи виникнення цього стану і правильний підхід до його лікування допоможуть швидко впоратися з проблемою і повернути комфорт у повсякденне життя. Причини та види кашлю Це захисний рефлекс організму, спрямований на очищення дихальних шляхів від подразників, мокротиння або сторонніх частинок. Його типи […]
Що таке коліт кишечника? Що таке коліт? Це запальне захворювання товстої кишки, яке може мати різну етіологію та патогенез. По суті, він являє собою запалення слизової оболонки товстого кишківника, яке може мати як гострий, так і хронічний характер. Залежно від причини коліту виникнення та характеру патологічного процесу розрізняють кілька видів даного захворювання. Захворювання може вражати […]
Що таке інсульт? Це порушення кровопостачання мозку. Він розвивається через закупорку або розрив судини, що призводить до пошкодження тканин мозку. Це серйозний неврологічний стан, що вимагає негайного медичного втручання. Важливо знати, як розпізнати інсульт, щоб вчасно виявити симптоми і надати першу допомогу. У цій статті ми розповімо, що таке інсульт, які причини його виникнення, способи […]
Що таке рефлюкс-езофагіт? Рефлюкс-езофагіт — запальне ураження слизової оболонки стравоходу. Є одним із проявів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). ГЕРХ — це хронічна рецидивуюча патологія, за якої відбувається закидання шлункового або дуоденального вмісту в стравохід. Це призводить до пошкодження дистального відділу стравоходу з розвитком у ньому запальних і дистрофічних змін. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба – це стан, […]